Новини Правобережного управління

З початку 2019 року триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у минулому році
Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію.
Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, у 2018 році до ПКУ внесені зміни, якими розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати декларацію.
Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені ПКУ податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Протягом 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:

на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/informatsiyni-povidomlennya/362700.html
 
Отримуєте гранти - не забудьте подати декларацію
Громадяни, які  беруть участь у різноманітних програмах,  що фінансуються за рахунок міжнародних спільнот, мають звернути увагу на зазначений у відповідних документах статус отримувача гранту.
Якщо учасник програми є платником єдиного податку, то відповідно до п.4) пп.292.11 статті 292 ПКУ не включаються до складу доходу платника єдиного податку суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов‘язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм. Разом з тим, відповідно до п.2 пп. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків для платників єдиного податку 1-ї та 3-ї  груп до доходу від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку.
Якщо отримувач гранту є підприємцем на загальній системі оподаткування, то слід керуватися пп.177.2 ст.177 ПКУ, відповідно до якої об‘єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов‘язаними з господарською діяльністю. У випадку коли фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами встановленими для фізичних осіб. 
Фізичні особи, у випадку отримання у 2018 році доходів, з яких при їх виплаті не було утримано податок з доходів фізичних осіб, зобов‘язані не пізніше 2 травня 2019 року, подати до  органу фіскальної служби відповідну декларацію. 
 
Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!
ДФС України повідомила, якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок (збір) із таких доходів.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 02 травня 2019 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556.
Доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.
Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену в річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 1 серпня 2019 року.
Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.
Нагадаємо, що декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками ПДФО вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
Закликаємо громадян, які надають послуги з репетиторства, виявити свою громадянську позицію і сплатити податки.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/372208.html
 
Наслідки несвоєчасної сплати зобов’язання за річною декларацією про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Детальніше щодо відповідальності за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи можна ознайомитись на сайті ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі розділ 103.28.
 
Громаднам надана можливість скористатись сервісом ДФС - автоматичне заповнення декларації
Фахівці Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляють, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.
З метою спрощення процедури подання громадянами податкової декларації про доходи, ДФС запроваджено новий електронний сервіс, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації про майновий стан та доходи на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. Слід зауважити, що у Державному реєстрі не відображаються дані щодо доходів, отриманих від фізичних осіб та іноземні доходи. Тому при заповненні декларації будь-яке значення можна відкоригувати в ручному режимі.
Щоб подати декларацію в електронному вигляді з використанням сервісу автоматичного часткового заповнення, слід завчасно подбати про отримання особистого електронного цифрового підпису, який можна отримати  у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету. Більшість АЦСК надає таку послугу безкоштовно.
Заповнення декларації в Електронному кабінеті надасть можливість:
- скоротити час і витрати на подання звітності;
- мінімізувати помилки при заповненні декларації;
- у разі необхідності надати копії документів у додатку до декларації, що важливо, зокрема, при використанні права на податкову знижку.
 
Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом –
що потрібно знати
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ, - інформує ГУ ДФС у Чернігівській області.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
З більш детальною інформацією можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС (категорія 103.06.01).
 
Виїжджаєте за кордон на ПМП, подання декларації обов'язкове
Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація). Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).
Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.
Довідка про сплату або відсутність податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.
Форма цієї довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі».
Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку».
 
На Дніпропетровщині викрито схему ухилення від сплати податків під час продажу техніки та інших товарів через мережу Інтернет
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області викрили схему ухилення від сплати податків під час продажу техніки та інших товарів через мережу Інтернет та вилучили в її організаторів велику суму готівки.
В рамках проведення операцій «Мережа», «Рубіж» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 212 КК України було встановлено групу місцевих жителів, які організували підконтрольну компанію та однойменний вказаній компанії Інтернет магазин, через який здійснювали реалізацію електроніки та інших товарів широкого вжитку роздрібним покупцям.
При цьому, розрахунок за товари покупці здійснювали шляхом переведення коштів на банківські карти фізичних осіб – організаторів схеми, а у бухгалтерському обліку компанії – фігуранта вказані господарські операції не відображалися та податки, відповідно, не сплачувалися.
У свою чергу, організатор схеми, на банківську картку якого починаючи з 2016 року було перераховано 7,3 млн грн від фізичних осіб в якості оплати за товар, не подавав податкової декларації про майновий стан і доходи у встановлений законодавством термін, внаслідок чого ухилився від сплати понад 1,4 млн грн податків.
За результатами санкціонованих обшуків, проведених в офісних та робочих приміщеннях фігурантів, вилучено майже 1,2 млн грн та 13 тис 975 дол. США готівкою, а також «чорнові» бухгалтерські документи щодо реалізації комп’ютерної техніки, комплектуючих до комп’ютерної техніки та аксесуарів.
Триває слідство.
 
Ставки рентної плати на газовий конденсат
Ставки рентної плати на газовий конденсат становлять:
► на природний газ, видобутий із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) – 12,00;
► на природний газ, видобутий із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) – 6,00.
В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих у межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки вартості товарної продукції гірничого підприємства, а для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутого у межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка вартості товарної продукції гірничого підприємства.
Норми визначені п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.
 
До уваги експортерів!
Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою  (п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Пунктом 195.2 ст. 195 ПКУ передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положень розділу V ПКУ, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.
Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції, визначені ст. 197 ПКУ.
При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, а саме:

до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);
до операцій з вивезення культурних цінностей у митному режимі (п. 210.7 ст. 210 ПКУ);
крім того, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);
також тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

- з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
- з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Положення п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
 
Обов’язкові реквізити, які зазначаються в акцизній накладній
Платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з                УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, що реалізує пальне;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, – отримувача пального;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального;
є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 C.
Норми визначені п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями.
Форму акцизної накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
 
Змінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару
Запроваджено новації, які сприятимуть спрощенню процедури визначення країни походження товарів з Європейського Союзу та розвитку сприятливого клімату для зовнішньої торгівлі.
Так, 17 березня 2019 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 144 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765».
Постанову прийнято для виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до додатка XV «Наближення митного законодавства» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та адаптації законодавства України до законодавства країн-членів ЄС в частині визначення непреференційного  походження при імпорті в Україну товарів.
Постановою замінено Перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару, наведеного у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1765, на Перелік, встановлений Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.
Цей додаток застосовується в Європейському Союзі як при імпорті товарів для визначення їх країни походження, так і при видачі уповноваженими органами сертифікатів походження на експорт товарів з Європейського Союзу, в тому числі, які призначені для України.
Перелік є ідентичним Переліку, встановленому Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.
У порівнянні з Переліком, який втратив чинність, Перелік доповнено новими товарами у кількості 465 товарних позицій згідно з УКТЗЕД, зокрема це стосується кондитерських виробів, текстильної продукції, кухонних приладів та виробів з чорних металів тощо; до товарів застосовано нові критерії достатньої переробки на рівні перших 4, 6, 8 знаків згідно з УКТЗЕД та додаткові (альтернативні) правила походження, що спрощує процедуру отримання товаром статусу країни походження та доступ до зовнішніх ринків. 
Відповідно до статті 36 Митного кодексу України новий перелік застосовується до товарів, походженням з країн, з якими Україною не укладено угоди про вільну торгівлю, для цілей справляння ставок ввізного мита Митного тарифу України.
 
Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні
З 15.02.2019 року вступила у дію постанова Правління Національного банку України від 12.02.2018 року № 37 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення № 148).
Звертаємо увагу на те, що Національний банк України впорядкував деякі визначення, а саме: п.п. 2 п. З розділу І Положення № 148 викладено у такій редакції:
2) відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючій щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;».
Пункт 8 розділі II Положення № 148 доповнено пунктами, які не стосуються обмежень щодо розміру готівкових розрахунків, та доповнено двома новими підпунктами такого змісту :
4) виплат, пов'язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
У новій редакції викладено п. 11 розділу II Положення № 148, чим врегульовано питання оприбуткування готівки на торгових об'єктах, а саме:
«11. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних 2,-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).
Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України».
Крім того, врегульовано питання щодо оприбуткування готівки та внесення її до банку, а саме: п.п. 1 та 3 п. 29 розділу III Положення № 148 викладено у такій редакції:
«1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);
3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;».
В абзаці четвертому п. 39 розділі IV Положення № 148 слово «або» замінити словами «та/або»;
речення перше абзацу п'ятого викладено у такій редакції: «Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві.»
Пункт 45 розділі IV Положення № 148 доповнено новим пунктом 451такого змісту:
«451. Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.».
В абзаці третьому п. 49 розділі V Положення № 148 слова «Установа/підприємство» замінено словами «Установа/небанківська фінансова установа/підприємство»;
У п. 50 розділі V Положення № 148 речення друге абзацу ііершого викладено у такій редакції:
«У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам»; після абзацу першого доповнено пункт новим абзацом другим такого змісту:
«Небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов'язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.».
У зв'язку з цим абзаци другий, третій уважати відповідно абзацами третім, четвертим.
 
Виборча комісія: сплата ЄСВ
Виборча комісія, як бюджетна установа, здійснює нарахування ЄСВ та подає обов’язкову звітність.
Особи працюють у виборчих комісіях на умовах укладання договору цивільно-правового характеру або на умовах залучення.
Відповідно до вимог Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою для нарахування ЄСВ для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, є винагорода, що виплачується такій фізичній особі за виконання робіт (надання послуг).
ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (календарним місяцем).
Звітність подається за місцем взяття на облік.
Нагадаємо, виборчі комісії утворюються та ліквідуються за правилами, визначеними Постановою Центральної виборчої комісії від 24.01.2012 р. № 11 «Про Порядок утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі».
 
Для переміщення фізособами валютних цінностей через кордон діятиме новий бланк декларації
Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» в Україні вводяться правила щодо руху грошових коштів, дзеркальні до правил, які діють в ЄС і за його межами та є невід’ємною частиною законодавства Євросоюзу щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
На виконання вимог цього Закону Постановою від 27.02.2019 № 203 Кабмін врегулював особливості декларування платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, відповідно до положень, встановлених Митним кодексом України.
Також затверджено нову форму декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей та порядок її заповнення. У Постанові вказано, що бланки цієї декларації можуть виготовлятися фізичними особами шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або копіювання затвердженої форми на папері формату А4.
Декларація обов’язкова до письмового оформлення і пред’явлення у випадку, якщо фізична особа має намір легально перемістити через державний кордон України валютні цінності у сумі, що дорівнюють або перевищують еквівалент 10 тисяч євро.
 
ДФС забезпечила 100 % оприлюднення наборів даних на Порталі відкритих даних
ДФС України у 2018 році виконала повністю постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі – Постанова № 835) (https://data.gov.ua/vykonannia-postanovy-kmu-835-v-2018-rotsi).
Така інформація оприлюднена на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Новини» за посиланням https://docs.google.com/d/1KWpDlJ0nx-ay_ErUFOGJvHU9I6wPOCDF84XUFtzlUtw/edit#slide=id.g4b5b810c36_0_52.
Нагадаємо, що у лютому 2018 року набрали зміни до Постанови № 835.
Для ДФС збільшено кількість наборів даних з 33 до 40, які в подальшому були оприлюднені на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua) та на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua у банері «Відкриті дані».
На сьогодні ДФС постійно здійснює на вказаних інформаційних ресурсах оновлення наборів даних, які закріплені за ДФС.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/novini/371754.html
 
Законодавством не передбачено виправлення помилок у повідомленні про подання пояснень щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 зі змінами (далі – Порядок № 117).
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (п. 13 Порядку № 117).
Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до ДФС України (далі – ДФС) в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Повідомленні.
При отриманні платником ПДВ квитанції про неприйняття документу, такий платник має право надіслати Повідомлення з правильними даними.
 
У довіднику пільг по сплаті податків та зборів зазначено всі коди податкових пільг
Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України (далі – ПКУ), рішеннями органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ (п. 30.5 ст. 30 ПКУ).
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок № 1233) та Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Порядок № 1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).
Звіт заповнюється відповідно до вимог п. 4 Порядку № 1233, зокрема, у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою.
З урахуванням викладеного, суб’єкти господарювання, прибуток яких відповідно до норм ПКУ звільняється від оподаткування, повинні подавати Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації.
У Довіднику пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів, інших обов’язкових платежів зазначено всі коди податкових пільг.
Нагадуємо, що з 01.01.2019 необхідно користуватись Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 91/1 та Довідником інших податкових пільг № 91/2, які розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у банері «Довідники».
 
Звітність суб’єктів господарювання з плати за землю
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми визначені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Виходячи з можливості подання платниками плати за землю (за власним вибором) декларацій на поточний рік або щомісяця звітних декларацій, а також декларацій за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі впродовж поточного року, суб’єкт господарювання, який на початку року не був платником плати за землю та протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки річну податкову декларацію з плати за землю або щомісячні декларації за типом «Звітна».
 
Податковий період та строки сплати земельного податку
Податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Норми визначені ст. 285 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або користування ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки щороку до 1 травня.
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у т.ч. за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Слід зауважити, у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
 
З початку року на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 89 звернень від платників Дніпропетровщини
Протягом двох місяців 2019 року на антикорупційний сервіс                             Державної фіскальної служби України «Пульс» зателефонували 89 заявників Дніпропетровської області.
За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань: щодо звітності та реєстрації накладних (45 звернень), роботи органів ДФС (36 звернень) тощо.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили.
 
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи за наслідками 2018 року
У Правобережному управлінні м.Дніпра під час зустрічі з платниками розглядалось питання обов’язоку подання річної декларації про майновий стан і доходи за наслідками 2018 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи за наслідками 2018 року виникає у тих громадян, які протягом минулого року отримували доходи, що підлягають оподаткуванню, від осіб, які не є податковими агентами, у вигляді: вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна; доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна; доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційного прибутку; іноземних доходів.
Заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Шевчук зазначив, що обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:  виключно від податкових агентів; від операцій продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.
Також Сергій Шевчук повідомив, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2018 року, податкову декларацію можуть подати протягом 2019 року.
Декларація подається громадянами до податкових інспекцій за місцем реєстрації. 
Громадяни зареєстровані у Центральному районі м.Дніпра мають можливість подати декларацію за адресою: м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, а зареєстровані у  Новокодацькому та Чечелівському районах м.Дніпра за адресою:  м.Дніпро, вул.Театральна, 1а.
 
Пілотний проект з впровадження «Єдиного рахунку» ДФС успішно завершено
ДФС України повідомила, що з 19.03.2019 всі митниці ДФС працюють з «Єдиним рахунком» – новою системою справляння митних платежів. Нагадаємо, мова йде про новий порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, на центральному рівні. Це суттєво спрощує митні процедури, адже час митного оформлення товарів скорочується, а суб’єкти ЗЕД можуть вільно обирати місце оформлення, оскільки кошти обліковуватимуться в одній картці – особовому рахунку.
За результатами пілотного проекту на єдиний рахунок зараховано понад  5,5 млрд грн коштів авансових платежів та перераховано до державного бюджету майже 3,4 млрд гривень.
За час проведення пілотного проекту не відбулось жодних безпідставних затримок у митному оформленні.
З 18 березня 2019 року підприємства можуть перераховувати кошти авансових платежів виключно на єдиний рахунок. Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами заблоковані!
Звертаємо увагу, що цей рахунок не призначений для митного оформлення товарів громадян. Поки що авансові платежі для митного оформлення товарів громадян потрібно зараховувати на рахунки митниць ДФС.
З 18 березня до 16 квітня 2019 року залишки коштів підприємств на рахунках митниць ДФС можуть бути використані для митного оформлення товарів. Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/novini/371986.html
 
Офіційне працевлаштування забезпечує гідне майбутнє
Для працівника «тіньова» зайнятість – це факт відсутності соціальних і матеріальних гарантій, а для роботодавця – це значна сума штрафу за неоформлених відповідно до чинного законодавства працівників, крім того, це є його негативна репутація.
Водночас, офіційне оформлення трудових відносин забезпечує гідне майбутнє кожного працюючого.
Нагадуємо, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власнику підприємства, установи, організації або фізичній особі –підприємцю необхідно подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Повідомлення про прийняття такого працівника на роботу (далі – Повідомлення).
Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма Повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413.
Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п’ятьма особами.
 
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ: заповнення графи 3 таблиці 1 додатка 5
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/372056.html проінформувала, що у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 435), відображаються:

особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Нагадаємо, що загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435.
 
Копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків і зборів надсилаються контролюючим органам не пізніше 01 липня 2019 року
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено наступне:

копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них;
контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.

 
До уваги неплатників ПДВ, які отримують послуги від нерезидентів на митній території України!
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України, здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
 
За неподання звітності про суми доходів, нарахованих на користь платника ПДФО, ПКУ передбачена відповідальність
Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО –
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Норми визначені п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Передбачені штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
 
Порядок проведення розрахунків уповноваженими банками, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти
Уповноважені банки, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов’язані:
► проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
► проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
► зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
► застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
► видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
► здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
► забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
► проводити технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку;
► забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
Вимоги визначені ст. 4 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
 
Стипендії всіх навчальних закладів з 01.01.2019 не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 01.01.2019 не включаються до оподатковуваного доходу фізичних осіб будь-які стипендії, а саме: сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. п. 167.1 ст. 167 ПКУ (оновлений п. п. 165.1.26 ст. 165 ПКУ).
У 2019 році ця гранична сума становитиме 2 690 грн (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень). Якщо розмір стипендії є більшим ніж 2 690 грн, то сума перевищення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором — 1,5 %.
Таким чином, з 01.01.2019 усі навчальні заклади (а не тільки бюджетні), які виплачують стипендії, враховують зазначені зміни.
 
Транспортний податок: розрахунок органами ДФС здійснюється після отримання необхідних відомостей
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік).
Норми визначені п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України (далі – ГСЦ МВС) на підставі Переліку, розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку забезпечує формування та передачу до ДФС інформаційних файлів з відомостями, необхідними для розрахунку та справляння транспортного податку.
Отже, нарахування транспортного податку фізичним особам за 2019 податковий (звітний) рік буде здійснюватись після отримання ДФС від ГСЦ МВС відомостей, необхідних для розрахунку та справляння транспортного податку.
 
Антикорупційний сервіс "Пульс" є індикатором якості взаємодії бізнесу та фіскальних органів
Інформатизація органів доходів і зборів є невід’ємною частиною всіх бізнес-процесів, з якими пов’язана діяльність Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), а також спрямована на створення умов для задоволення інформаційних потреб суспільства та реалізації прав громадян на доступ до інформації.
Разом з тим першочерговим завданням фіскальних органів є запобігання корупції, виявлення корупційних ризиків та запровадження дієвих заходів щодо мінімізації корупційних правопорушень.
Інструментом двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників ДФС, є інтерактивний антикорупційний сервіс "Пульс".
Таким чином, в контексті подолання корупції, ліквідації перешкод, що заважають створенню сприятливого бізнес-клімату, усунення непорозумінь у спілкуванні громадян – платників податків із посадовими особами органів ДФС усіх рівнів антикорупційний сервіс "Пульс" є індикатором якості взаємодії бізнесу та фіскальних органів. Створено всі умови для відкритого повідомлення платниками про неправомірні дії чи бездіяльність працівників відомства.
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.
Основними завданнями при опрацюванні звернень, що надійшли на "Пульс", залишаються оперативний та неупереджений розгляд звернень, а також недопущення формального підходу у вирішенні питань заявників.
 
Подайте декларацію про доходи при наданні земельної ділянки в оренду
У 2019 році фізична особа-орендодавець при отриманні доходу від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка при цьому не є податковим агентом (самозайнятою особою), має сплатити податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких ділянок.
 Бюджетним кодексом передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.
 
Зміни нарахування пені у 2019 році
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", який набрав чинності 1 січня 2019 року,  внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у частині нарахування пені.
Так, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, тепер і у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 ПКУ.
У разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 ПКУ, нарахування пені розпочинається після спливу 270 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
При цьому, на суми грошового зобов'язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день, та з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 ПКУ).