Євген Нищук про державну підтримку та розвиток історичної національної пам’яті

20 лютого під час засідання Уряду Міністр культури України Євген Нищук виступив із доповіддю, присвяченою питанням державної підтримки та розвитку історичної національної пам’яті. «Сьогодні 20 лютого – важливий день у сучасній історії України, яку вже не зможуть переписати жодні заполітизовані історики.
День, коли ми змінилися назавжди, українська нація пройшла хрещення вогнем та була окроплена кров’ю Героїв.
Події сучасної української історії є усвідомленням того, якими надлюдськими зусиллями дається ця свобода і ця незалежність.
Саме сьогодні мені випала честь повідомити вам по суті у справах вшанування пам"яті тих, хто ціною свого життя виборював право на свободу та незалежність.
Для кого, будь він українець, єврей, білорус чи вірменин, слова «Україна – це моя Батьківщина» – кредо, яке звучало в останню мить їх життя, але стало відлунням сотням поколінь нащадків», – зазначив Євген Нищук. «У цих драматичних подіях, у полум’ї Майдану гартується українська нація.
Ми вчимося шанувати своїх Героїв, свою історію та культуру, вчимося гідно зберігати їх пам"ять, поринати у ті сторінки історії, які тривалий час замовчувалися, приховувалися під грифом цілком таємно, викривлялися тоталітарною пропагандою». Міністр культури наголосив, що одним із головних завдань, які ставить перед собою держава, – це відтворення та увіковічення історичної національної пам’яті, яке потребує комплексного осмислення, усвідомлення і залучення фахівців на всіх рівнях. «Це завдання надважливе для нас сьогодні, в умовах агресії, інформаційної війни і утвердження своєї державності.
І сучасний музей є тією формою донесення історичної правди, якої ми так потребуємо», – говорить Євген Нищук. «Саме тому сьогодні Уряд України усвідомлює свою велику відповідальність та зосереджує увагу на музейних інституціях, які відтворюють найболючіші та найвразливіші сторінки нашої історії – Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 років, Бабиного Яру – увіковічення історії багатьох трагедій в одному місці, героїчних подій Революції Гідності та самовідданого подвигу Небесної Сотні». Очільник відомства окремо зупинився на перебігу подій, пов’язаних з будівництвом другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
Перша його черга була споруджена ще у 2008 році – це меморіальна частина, що складається з Зали пам`яті та паркової зони, на території якої розміщена частина скульптурних об`єктів.
Будівництво ж другої черги, власне Музею Голодомору, зупинилося через політичні обставини.
І лише у 2016 році держава повернулася до будівництва та був закладений перший камінь. Як повідомив Міністр культури, після завершення будівництва Україна отримає перший Музей Голодомору у світі, що матиме площу головної експозиції близько 4 тис.
кв.
м, окремий простір для тимчасових виставок, конференцій та кінозали, приміщення для освітніх проектів, найповнішої бібліотеки видань з цієї теми, архівний центр, там же буде розміщено Інститут дослідження Голодомору. Над архітектурним проектом музею та його наповненням працюють фахівці як з України, так із Європи, зокрема провідної європейської студії з Варшави.
За задумом авторів, архітектурна форма є втіленням ідеї виведення на світло спеціально замовчуваної десятиліттями правди про Голодомор.
Про приховану історію нагадують не лише тектонічні шари, що покривають будівлю, а й архітектурне рішення, що полягає у розміщенні частини будівлі під землею.
Так само символічними є характерні розрізи даху будівлі та зміщення його половини: вони показують, як дії людей ведуть до викриття та розсекречення злочину.
Монументальний вхід в будівлю розташовано з боку Свічі пам’яті – це брама, що веде вглиб землі і до захованої у ній правди, яку покаже основна експозиція. «Будівництво цього музею – це справа честі всієї нації та кожного українця.
Гідним пошануванням пам’яті вбитих голодом у 1932-1933 рр.
ми виконаємо свій людський обов’язок перед ними.
Знання, які поширюватиме музей, покликані попереджувати повторення подібних злочинів у майбутньому та бути протиотрутою від будь-яких спроб заперечити нашу національну трагедію та применшити її масштаби», – говорить Євген Нищук. Як повідомив Міністр культури, наступним завданням є комплексна меморіалізація Бабиного Яру – всесвітньо відомого через масові розстріли, здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни, місця масового знищення мирного населення різних національностей, членів українського національного руху, Куренівської трагедії.
Саме тому на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» фахівцями Інституту історії України розроблена Концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Наразі державою вже проведена велика робота з напрацювання комплексного, системного та цілісного увічнення пам’яті цього сакрального місця.
Протягом трьох останніх років на території Бабиного Яру проведені суттєві відновлювальні роботи - перенесено пам’ятний знак розстріляним дітям, встановлено декоративну композицію «Кібітка» пам’яті розстріляних ромів, проведені ремонтні роботи пам’ятного знака «Менора», з’явилися Алея Скорботи та Алея Праведників, завершено облаштування паркової зони, в тому числі системи освітлення, поливу газонів та відеонагляду. «Ми повертаємо історичну правду – наразі збудована В’їзна брама до колишнього єврейського кладовища та музейного комплексу, на даний час в будівлі майбутнього музею ведуться демонтажні роботи», – зазначає Євген Нищук. «Все це сторінки, які сягають в історію на десятки років, і через призму часу ми чітко бачимо, що чорне є чорним, а біле є білим, хоч як би певні сили не намагалися переконати у протилежному.
Події ж Революції Гідності – свіжа, болюча рана для кожного з нас, яка потребує осмислення.
Суспільство має бути готовим усвідомити увесь масштаб цих тектонічних перетворень у країні.
І нам вдалося консолідувати суспільство для меморіалізації подвигу наших сучасних Героїв». Міністр культури повідомив, що наразі проведено Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності», визначені переможці в номінаціях «Меморіал Героїв Небесної Сотні» та «Музей Революції Гідності».
У свою чергу створення Музею Революції Гідності передбачає великий експозиційний та освітній простір у 27 тис.
кв.
м, Дім Свободи, медіатеку, конференц-зали, майстерні та студії. Триває активна робота з реалізації меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.
Станом на сьогодні: створено відділ будівництва на виконання функцій замовника, тендерний комітет з питань проектування та будівництва, зібрані всі необхідні технічні умови та вихідні дані на проектування Меморіалу, проведено відкриті торги на генеральну підрядну будівельну організацію та укладено договір з генпідрядником на виконання будівельних робіт.
Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності на Алеї Героїв Небесної Сотні в постійне користування відведено чотири земельні ділянки для будівництва музейної споруди та створення пішохідної зони з меморіалізацією території.
На ділянках, де завершено слідство, у січні 2019 року розпочато підготовчі роботи відповідно до плану будівельних робіт, зокрема, огороджено територію робіт та частково ведеться тимчасовий демонтаж бруківки у нижній частині Алеї Героїв Небесної Сотні та роботи з інженерними мережами. «Сподіваюся, що чергової річниці Незалежності України, тобто 24 серпня цього року, у центрі столиці постане Меморіал Героїв Небесної Сотні.
Так, звісно, що роботи ще багато і шлях непростий, так само як і непростим є наш шлях до свободи та незалежності, але я впевнений, що ми пройдемо його гідно», – наголосив Євген Нищук.
– Без знання минулого немає майбутнього, і кожна з цих музейних інституцій, певен, донесе історичні уроки майбутнім поколінням.
Стане тією пам"яттю, на фундаменті якої ми збудуємо майбутнє України».