У Брюсселі відбулися тристоронні переговори щодо транзиту газу
Сьогодні у Брюсселі відбулися тристоронні переговори у форматі Україна – Європейська Комісія – РФ, присвячені майбутньому транзиту газу територією України після завершення у 2019 році дії транзитного контракту між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром».
Сторони окреслили свої позиції щодо механізмів реалізації транзиту російського газу. Зокрема, коментуючи пропозицію російської сторони продовжити дію існуючих контрактів, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв зазначив, що Нафтогаз готовий розглядати майбутні угоди тільки у випадку їх повної відповідності європейському енергетичному законодавству, яке було імплементоване в Україні. За словами очільника Нафтогазу, тільки контракт, заснований на європейських правилах, у повній мірі захистить інтереси України і не дозволить Росії вдаватись до неринкових та неконкурентних методів, які вона неодноразово демонструвала в минулому.
Таку ж позицію розділяє і Європейська Комісія, представники якої відзначили значний прогрес України у впровадженні європейського законодавства на ринку газу.
На думку Андрія Коболєва, майбутні угоди з ПАТ «Газпром» мають відповідати прийнятим Стокгольмським арбітражем рішеннях і передбачити виконання російською стороною покладених на неї арбітражем зобов’язань.
Єврокомісія також підтвердила, що рішення попередніх судів повинні виконуватись в повному обсязі, і що Україна має повне право подавати нові позови.
Крім того, Єврокомісія підготувала та представила сторонам свою позицію щодо порядку та умов здійснення транзиту російського газу територією України після 2019 року.
Згідно пропозиції ЄК новий контракт на транзит газу має бути довготривалим – на 10 або більше років – і передбачати такі обсяги, які могли б зацікавити європейського інвестора з високою репутацією. За словами Мароша Шефчовича, до контракту мають бути закладені обсяги транзиту, які «звичайно забезпечувала українська ГТС».
Європейська сторона також наголосила на необхідність укласти таку угоду у відповідності до європейського законодавства, імплементованого в Україні. Це передбачає, зокрема, укладання стандартних угод про взаємодію (Interconnection Agreements) між операторами української та усіх сусідніх ГТС.
Українська та російська сторони взяли час на детальне вивчення цієї пропозиції. Планується, що її обговорення буде продовжено під час наступної зустрічі, проведення якої очікується у навесні цього року.
«Ми вдячні Єврокомісії та особисто пану Марошу Шефчовичу за озвучену ними ґрунтовну пропозицію. Приємно, що ми маємо спільне бачення щодо застосування європейських правил і процедур до нового контракту. Пропозиція Єврокомісії стане початковою точкою для нових переговорів про транзитний контракт і ми будемо дуже уважно її вивчати і обговорювати з нашим акціонером. Звичайно, враховуючи специфіку та досвід наших відносин з Газпромом, ми бачимо значні ризики для таких переговорів. Але сподіваємось, що за активної участі Єврокомісії нам вдасться побудувати договір, заснований на прозорих європейських правилах», – підкреслив Андрій Коболєв.
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Після довгого дня різноманітних зустрічей в Брюсселі з питань газу - короткий підсумок сьогоднішніх консультацій між Україною, ЄС і Росією щодо майбутнього транспортування газу до ЄС.
Україна виступає з ЄС єдиним фронтом: від 1 січня 2020 року транспортування газу має базуватися на нормах і правилах ЄС.
Для цього оператори газотранспортних систем України і Росії мають укласти контракт про технологічну взаємодію (interconnection agreement) на українсько-російському кордоні, як це передбачено нормами ЄС.
Другий контракт має стосуватися власне послуг транспортування газу. Цей контракт має визначати обсяги газу та період транспортування. Ціну на ці послуги (тарифи) визначить НКРЕКП на основі європейської методології. Тут у нас так само є консенсус з ЄС.
Марош Шевчовіч зробив пропозицію і щодо обсягів. Її рано коментувати, бо питання обсягів залежить від різних сценаріїв розвитку ринку ЄС, у тому числі інфраструктури.
Але пропозиція саме від ЄС і справді, як зазначив Марош, створить гравітацію у тоисторонніх переговорах. ЄС представляє сторону попиту газу, інтерес якої в тому, щоб отримати стільки газу, скільки потрібно, і маршрутом, який є зручним і найдешевшим для споживачів.
А що на це Росія? Все просто - простіть Газпрому його борг, визначений рішенням Стокгольмського арбітражу. Тоді Газпром, по барськи, готовий продовжити дію чинного контракту. Але наступні консультації треба провести в травні (читай - після президентських виборів).
Це майже дослівне цитування російської позиції.
Моя думка очевидна - позицію РФ не можна вважати переговорною і якоюсь альтернативою до пропозиції ЄС.
По-перше, Росія знає, що рішення Стокгольмського арбітражу вже остаточне (не заважаючи на поточне його оскарження). Це рішення саме по собі є відновленням балансу між Газпромом і Нафтогазом. Для того щоб завершити цю історію Газпром має просто сплатити свій борг Нафтогазу. Усе інше - спекуляції і спроби блокування переговорів про майбутній контракт.
По-друге, Україна витратила надто багато зусиль щоб позбутися газової залежності від РФ, аби так просто повернутися до кабальних договорів, укладених 10 років тому.
По-третє, контракти 2009 року банально не відповідають вимогам українського та європейського законодавства. Старі контракти блокують інтеграцію України до газового ринку ЄС, зокрема унеможливлюють завершення анбандлінгу Нафтогазу.
І, нарешті, для Росії збереження старих контрактів - це магічна машина часу, коли українські політики марили газовими схемами з Газпромом і готові були поступатися державними інтересами заради цього.
Ці часи минулися. Тому сьогоднішні заяви РФ просто неактуальні. Представники РФ свідомі цього, але продовжують свою ірраціональну політику.
Наша ж перевага на сьогодні - впровадження норм ЄС в Україні, завершення реформи газового сектору і взаєморозуміння з ЄС з більшості питань.
