Росіяни хочуть захопити південь країни і приєднати його до Криму - Gazeta Wyborcza

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян на шпальтах сьогоднішнього накладу Gazeta Wyborcza про плани Кремля і наслідки російської агресії в Азовському морі, реформування країни і модернізацію інфраструктури (неофіційний переклад)17 Грудня 2018, 10:21Журналіст Міхаїл Кокот: Агресія Росії в Азовському морі на український флот і захоплення в полон українських моряків - це лише початок наступу Москви на Україну?
Володимир Омелян: Росія штучно блокує прохід кораблів через Керченську протоку, а загроза закриття Азовського моря є дуже реальною. Для обох наших портів – в Маріуполі і Бердянську – це величезна проблема. У порівнянні з 2013 роком їх вантажопотік знизився вдвічі. У грудні розпочалися перші звільнення працівників.
Економічна ситуація в регіоні може погіршитися, а росіяни саме цього і прагнуть. Вони хочуть перетворити Азовське море на щось на кшталт власного закритого озера, дестабілізувати ситуацію в Маріуполі і Бердянську, а потім створити коридори для переміщення військ з метою захоплення цих регіонів і приєднання їх до Кримського півострова.
Міхаїл Кокот: Навіть якщо росіяни мають такі плани, важко уявити, що розпочинатимуть напад на суходолі зимою.
Володимир Омелян: Але вони вже це роблять. Так звані бойовики, які пройшли російську спецпідготовку, а також російські військові, стріляють в наших людей щодня. Росія окупувала 7% української території.
Наступним кроком після Азовського моря буде захоплення Києва, в рамках «братньої допомоги», мабуть, як це бувало в минулому. А потім просування на Захід. Спостерігаємо чимало провокацій в країнах Балтії і в інших країнах. Раніше комуністична партія радянського союзу спонсорувала організації лівого спрямування в цілому світі, сьогодні надає фінансову підтримку радикально правим угрупованням в Європі. Додаймо до цього втручання у американські вибори і референдум щодо Brexit. Картина стає чіткою.
Міхаїл Кокот: На Заході, мабуть, знайшлося б чимало політиків, які назвали б Вашу версію підкорення Росією Європи, починаючи з України, істеричною. Нема доказів, що Росія дійсно це планує.
Володимир Омелян: Я не істерик, - я історик. І знаю, що у новітній історії Росія неодноразово тестувала реакцію Заходу щодо того, наскільки багато може собі дозволити. Якщо Європейський Союз і США не матимуть спільної позиції, – це заохотить росіян до дальших дій. 
Я розмовляв з польськими колегами-урядовцями. Всі вони дуже перейнялися ситуацією в Азовському морі. Адже знають, що теж саме може статися в Балтиці, що там росіяни також можуть пробувати блокувати прохід польським чи балтійським кораблям. Деякі з цих кораблів проходять російськими каналами. Що буде, якщо Москва вирішить їх заблокувати? Звичайно, Польща є членом НАТО, однак Росія завжди знайде якесь виправдання. Скажуть, що не можуть пропустити кораблі, бо, наприклад, тривають роботи з підняття якогось танкера з дна моря.
Міхаїл Кокот: Реакція Заходу на події, що відбуваються в Україні недостатня?
Володимир Омелян: Захід від самого початку вимагав повернення наших кораблів і звільнення моряків, чого не очікував Путін. Це допомогло нам, оскільки Путін хотів би, щоб протистояння в Азові трактувалося як інцидент.
З іншого боку, у 1936 році Гітлер також здавався світу жалюгідним, як і сьогодні президент Росії. І все ж таки ця країна вторглась в Україну, як і в Молдову, і в Грузію. Наступною може бути Польща, і, з огляду на минуле, це не буде чимось незвичайним.
Міхаїл Кокот: Навіть в рамках ЄС позиції щодо того, як діяти з Росією, відрізняються. Угорщина, яка є членом Європейського Союзу, періодично натякає про автономію для українського Закарпаття, населеного їх національною меншиною. Звучить як музика, скомпонована в Кремлі.
Володимир Омелян: Будапешт змінив свій тон у грудні. Після російської агресії в Азовському морі угорці заявили про підтримку України. Я дуже вболіваю за те, щоб наші відносини покращилися. З Угорщиною ми зараз говоримо про спільні інфраструктурні проекти, і я впевнений, що вони будуть успішними, і наші відносини будуть кращими.
Міхаїл Кокот: Угорці вимагають більше прав для своєї меншини, оскільки не довіряють уряду в Києві. Вони не вірять, що Україна може бути сильною державою. З одного боку, добре відома російська теза про "занепалу державу", з іншого – українське керівництво само додає аргументів на підтвердження цієї тези. Реформи в країні зупинилися на півдорозі. Антикорупційна реформа не здійснена в повному обсязі. Приватизація відбувається повільно, і часами виглядає не надто прозорою. Як, зокрема, і у випадку недавнього, остаточно скасованого, тендеру на продаж ЦЕНТРЕНЕРГО, який повинен був купити бізнесмен, пов"язаний з президентом Петром Порошенком.
Володимир Омелян: Коли у 2016 році я розпочинав роботу на посаді міністра інфраструктури, я був спустошений. 95% доріг в Україну перебували в жахливому стані, залізниця - в руїні, авіаперевезення скорочувалися. Протягом року нам вдалося це змінити. З 2017 року авіаційна галузь зростає на 30%, щороку відновлюємо роботу декількох регіональних аеропортів. З 2016 року зуміли власними силами модернізувати 7 тис. км доріг, що є абсолютним рекордом в Європі. 
Що стосується застережень, про які Ви згадали, то звичайно помилки трапляються. Але на відміну від часів до Революції Гідності 2014 року, ми реагуємо на них негайно. І саме тому тендер на приватизацію ЦЕНТРЕНЕРГО було скасовано, як тільки ми побачили заявки від «дивних» компаній. Запевняю Вас, що в часи Віктора Януковича чи Леоніда Кучми цього ніколи б не відбулося.
Приватизація в Україні набагато важливіша, ніж проблема корупції. У багатьох країнах з нею можна боротися безкінечно, і не досягнути бажаного результату. Необхідно спочатку усунути її причини. Якщо ми зупинимо ситуацію, при якій державні службовці можуть збагачуватися на державних активах і продамо їх приватним компаніям, найкраще іноземним інвесторам - оздоровимо ситуацію. Ось чому я наполягаю на приватизації та концесії наших морських портів, аеропортів та залізничних станцій. Приватні компанії не будуть зацікавлені у корупції, а орієнтовані на прибуток і здорову конкуренцію.
Поволі перестаємо бути економікою, орієнтованою лише на експорт сировини та напівфабрикатів, таких як зерно, чи сталь. Наш третій експортний продукт - ІТ-послуги. Ми не орієнтовані на російський ринок.
Міхаїл Кокот: Яка найбільша проблема розвитку української економіки?
Володимир Омелян: Радянська ментальність, яку важко викорінити. Після 2014 року, особливо у центральній і західній частинах України, відкрилися сотні підприємств. Однак, якщо мова йде про малі та середні компанії, які хочуть інвестувати в провінції - виникає проблема. Люди, які там живуть, часто не можуть знайти себе в реаліях ринкової економіки.
Міхаїл Кокот: Це частина країни, де традиційно переважають проросійські симпатії і де підтримку в минулому мала Партія регіонів Віктора Януковича?
Володимир Омелян: На мій погляд, 2019 рік стане для України переламним. Росія використовуватиме всі можливі як фінансові, так і політичні засоби для впливу на результат президентських виборів в Україні навесні і парламентських - восени. Вони витратять сотні мільйонів доларів на підтримку проросійських кандидатів. Москва керується логікою, що краще інвестувати в проросійську владу, ніж витрачати величезні гроші на війну та втрачати фінансово через накладені на неї санкції.
Але Україна і Захід разом неодмінно переможуть останній наступ орди.
Оригінал статті за посиланням:  http://wyborcza.pl/7,75399,24282813,rosjanie-chca-przejac-poludnie-ukrainy-i-przylaczyc-je-do-krymu.html