У 2019 році розпочнеться робота з електронними медкартками

У 2019 році МОЗ України впроваджує електронні медичні записи, що мають стати першим кроком до безпаперової роботи лікарів.
Такі системи вже успішно працюють у багатьох країнах. Що таке електронний медичний запис і для чого його вводити Електронний медичний запис — це елемент даних про пацієнта, що збирається в закладі охорони здоров’я та зазвичай зберігається в медичних інформаційних системах (МІС), якими користується цей заклад. У 2019 році дані будуть передаватися в електронну медичну картку, робота якої забезпечується державою.
Дані можуть збиратися в декількох закладах, і завдяки тому, що вони зберігаються в централізованій системі, в подальшому будь-який заклад охорони здоров’я та будь-який лікар можуть мати доступ до цих даних практично в цілодобовому режимі 24/7, але в тому обсязі, який дозволив пацієнт і який є необхідним для надання медичних послуг.
Таким чином, вирішується проблема, коли в різних закладах у пацієнта різні картки і записи і дуже часто жоден з цих наборів документів не містить вичерпної інформації про пацієнта. Дані до електронної медичної картки збираються через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляються до Центральної бази даних. Завдяки централізованому зберіганню даних: МОЗ України та НСЗУ можуть обробляти знеособлені дані для ефективного управління системою охорони здоров’я; НСЗУ може аналізувати дані для управління якістю медичних послуг; дані гарантовано доступні для пацієнта й лікаря, який його обслуговує.
Доступ до централізованих даних існує незалежно від того, чи працюють сервери в закладі, з якого вносилась інформація, чи є в нього зв’язок з Інтернетом тощо; заклади охорони здоров’я можуть переходити з однієї МІС на іншу без втрати ключових даних, адже ці дані зберігаються в централізованій системі. Яка інформація і коли буде вноситися до електронної медичної картки У різних країнах встановлено різний обсяг інформації, яка зберігається на централізованому рівні та входить до електронної медичної картки пацієнта.
В Україні впровадження електронної медичної картки здійснюватиметься в декілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано функціонал, що дозволяє вносити до неї різні набори записів. 1-й етап — початок 2019 року: лікарі, що надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма № 25/о).
Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення. 2-й етап — середина 2019 року: спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки; спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень.
Також із середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності. 3-й етап — початок 2020 року: стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 66/о). Як змінюватиметься звітність із впровадженням електронних медкарток У сучасних інформаційних системах недоцільно обробляти інформацію в тих формах, які існують на папері. Кожен окремий електронний медичний запис, що вноситься в інформаційні системи, — це невеликий обсяг інформації, «цеглинка», з яких у подальшому можна будувати виписки, звіти, форми.
Прикладами електронних медичних записів можуть бути: запис про візит пацієнта з зазначенням кодів ICPC-2 і описом його анамнезу; запис про рівень цукру в крові як частина результатів аналізів; запис-спостереження про наявність алергії у пацієнта. За потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які необхідні документи, форми, звіти. Одночасно з впровадженням електронної медичної картки МОЗ України працює над спрощенням паперового документообігу за принципом: дані, які збережено в електронній формі, не потрібно дублювати на папері. Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією політика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки (насамперед дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги).
Історично накопичена інформація залишається в картках.
Враховуючи етапність впровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно.