Світові центральні банки обмінялись досвідом впровадження МСФЗ 9
19.10.2018 18:16 | НБУ
У Національному банку України відбувся
міжнародний круглий стіл щодо особливостей впровадження міжнародного стандарту
фінансової звітності МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9),
організований за підтримки проекту Канада – МВФ "Розбудова інституційної
спроможності НБУ" та Світового банку.
Учасниками круглого столу стали представники
центральних банків Білорусі, Боснії і Герцеговини, Вірменії, Грузії, Македонії,
Молдови, Туреччини, Хорватії та України.
На початку заходу заступник Голови
Національного банку Роман Борисенко нагадав, що круглий стіл у такому форматі
проводиться вдруге.
Національний банк відкритий для обміну новою інформацією з міжнародними
колегами та сподівається, що такі зустрічі стануть постійними.
"Коли у вересні минулого року ми вперше
зібралися разом у Києві, то обговорювали введення стандарту МСФЗ 9. Наша
дискусія тоді більше стосувалася планів та очікувань ринку, оскільки ще у
минулому році у практичній площині Національний банк міг говорити лише про
власний досвід із запровадження нового стандарту. Сьогодні ж в української
сторони вже є можливість говорити про перші
результати імплементації МСФЗ 9 українськими банками", - зазначив Роман
Борисенко.
Як розповів заступник Голови Національного
банку, запровадження банками з 1 січня 2018 року МСФЗ
9 не мало суттєвого впливу на їх операційну ефективність.
"У власників і топ-менеджменту банків
спочатку були побоювання, що новий стандарт звітності призведе до необхідності
додаткової докапіталізації. За
нашими оцінками, застосування МСФЗ 9 вплинуло на
власний капітал банків, але це не зменшило регулятивний капітал та його
достатність", - наголосив Роман Борисенко.
Основною темою круглого столу стала практика
впровадження МСФЗ 9 безпосередньо центральними банками. Представники
центральних банків дійшли згоди, що суттєвого впливу від переходу на МСФЗ 9 на
показники їх діяльності
не відбулось. Під час дискусії учасники круглого столу зазначили, що в
результаті переходу відбулись певні зміни в частині класифікації активів на
балансах центробанків. Також у процесі обговорення, вони погодились, що загалом
боргові фінансові інструменти, емітовані державою або її центральним банком у
валюті цієї держави, є такими, за якими кредитний ризик умовно відсутній
(несуттєвий), а отже, немає потреби у формуванні резервів.
Крім цього, учасники круглого столу
наголосили на тому, що перехід на новий стандарт фінансової звітності
консолідував роботу усіх залучених в цей процес підрозділів: бухгалтерського
обліку, управління ризиками, підрозділів фронт-офісу та інших. Окрема увага
також була приділена підготовці фінансової звітності за новим стандартом та
розкриттю інформації до нових вимог.
До того ж учасників круглого столу зацікавили
питання проведення SPPI-тесту фінансових активів (аналіз контрактних грошових
потоків на наявність серед них виключно платежів на погашення основної суми та
процентів); оцінки очікуваних кредитних збитків; впливу запровадження МСФЗ 9 на
прибутковість, особливості побудови комунікацій з основними стейкхолдерами.
Новим напрямком роботи круглого столу стало
обговорення останніх змін в МСФЗ та їх можливого впливу на фінансову звітність
центральних банків у майбутніх періодах. Зокрема розглядалися нові МСФЗ 15 "Дохід
від договорів з клієнтами", МСФЗ 16 "Оренда", МСФЗ 17 "Страхові
контракти", нова концептуальна основа фінансової звітності, рекомендації
Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку "Судження щодо
суттєвості".
Учасники круглого столу погодилися з
необхідністю та корисністю регулярного проведення таких зустрічей задля обміну
думками і досвідом впровадження нових та застосування чинних міжнародних
стандартів фінансової звітності, зокрема в контексті особливостей діяльності
центральних банків.