Робітничим професіям в Україні потрібна кампанія з популяризації, і МОН готове підтримати її через свої ресурси, – Лілія Гриневич на зустрічі з підприємцями

В Україні дедалі менше людей отримують професійну освіту, при цьому голод на робітничі кадри зростає.
Німеччина боролася з цією проблемою, зокрема, через широку просвітницьку комунікаційну кампанію, що суттєво підвищила престиж робітничих професій в країні.
МОН готове максимально підтримати таку кампанію, залучивши всі наявні ресурси, але потрібна й участь роботодавців.
Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з керівниками підприємств легкої промисловості сьогодні, 19 жовтня 2018 року, у приміщенні МОН. «Сьогодні ми маємо низку проблем, які не дають нашій професійній освіті розвиватися та задовольняти потреби ринку праці.
Це й зношеність обладнання, у зв’язку з чим ми щороку виділяємо інвестиції для модернізації наших училищ і створення НПЦ, це й низька якість самої освіти, щоб це подолати ми оновлюємо стандарти та серйозніше залучаємо роботодавців для розвитку дуальної освіти.
Однак усього цього недостатньо, нам потрібно підняти престиж професійної освіти, щоб вона перестала бути страшною казкою для кожного недисциплінованого учня в школі.
Суспільство має побачити, що наявність у дитини професії дає запоруку стабільного розвитку особистості, можливість вже в молодому віці отримувати пристойну зарплату.
Держава має серйозні ресурси для просування такої інформації, але нам потрібна допомога роботодавців, і я запрошую вас до співпраці, зокрема, у цій сфері», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Представники підприємств легкої промисловості також зауважили, що важливо, аби більше дітей розуміли, що прийшовши на виробництво вони отримають пристойну, особливо для регіонів зарплату – в середньому 7-7,5 тисячі гривень. Директор концерну «Ярослав» Олександр Барсук додав, що не меншою проблемою є занадто довга підготовка спеціалістів у стінах закладів професійної освіти. «Я можу вам відповідально заявити, що для підготовки швачки широкого профілю потрібно близько півроку.
Зараз такі програми тривають рік-півтора.
Це гає час, протягом якого учні могли б вже працювати та отримувати реальні гроші», – пояснив директор концерну. Він також наголосив, що серйозною проблемою для підприємців є бюрократичні процедури, пов’язані з наймом неповнолітніх працівників. «Уявіть собі «дитину» 17 років.
Так, щоб взяти цю «дитину» на роботу, я маю оформити таку кількість паперів, що це просто неможливо.
Навіть врегулювання такого вузького питання зможе покращити умови нашої роботи», – відзначив Олександр Барсук. Керівник підприємства також підкреслив, що легка промисловість в Україні дає близько 5% надходжень у бюджет країни, а значить сприяння підприємствам цього сектору вигідне для держави. «Для нас співпраця з бізнесом та спільне формування стандартів – пріоритет.
МОН спільно з вами вивчить, як ми можемо, наприклад, через зміну стандартів скоротити термін навчання для ваших спеціальностей.
Що стосується вимог для найму неповнолітніх, то вони пов’язані з документами Міністерства соціальної політики.
Ми готові бути в цьому питанні вашими соратниками та послами, зокрема, звернутися до Мінсоцполітики для перегляду цих вимог.
Але ви маєте розуміти, що все ж працевлаштування неповнолітніх має бути і завжди буде складнішим, ніж найом повнолітніх, адже вони не несуть за себе відповідальність у повній мірі.
Тому має бути дорослий, який цим опікується, і розумні вимоги безпеки.
Дивні речі та надмірну бюрократизацію, звичайно, треба познімати», – відповіла Міністр Лілія Гриневич.