Хто не платить податки в Україні

Бизнес Цензор, 25 мая 2018. Опубликовано 10:13 26 мая 2018 года Держпідприємства, олігархи, нардепи та “прокладки”. Рейтинг податкових боржників.

Якби підприємства виплатили всі податкові борги, то Україна могла б обійтися без декількох траншів МФВ. Мова йде про 71,3 млрд грн боргу державному бюджету та 10,1 млрд грн — місцевим. Це більше $3 млрд.

Але цього не станеться в найближчі декілька років, оскільки найбільші податкові боржники — державні підприємства, які годують оточення президента, впливові олігархи з телеканалами, народні депутати та компанії, що використовуються в ухиленні від сплати податків.

Юрій Винничук, заступник редактора Бізнес Цензор

Найбільше податків бюджету заборгували державні підприємства, збанкрутілі банки, компанії олігархів та народних депутатів.

Рейтинг податкових боржників України підготовлено за допомогою сервісу Opendatabot.

На травень 2018 року платники податків заборгували бюджету України 71,3 млрд грн. Місцевим бюджетам — 10,1 млрд грн. Для прикладу, в травні 2017 року податковий борг перед державним бюджетом становив 55,3 млрд грн, місцевими — 7,5 млрд грн.

Лідером рейтингу податкових боржників серед регіонів стала Київська область. Підприємства, які зареєстровані в області, заборгували бюджету 36,5 млрд грн. Це більше, ніж останній транш МВФ, який отримала Україна. Податковий борг Київської області становить 49% від сукупного податкового боргу в країні.

На Донецьку область припадає 14,7% податкового боргу країни, Харківську та Дніпропетровську — по 6%.

Структура податкового боргу за областями (на квітень 2018 року/млн грн)

Найменше боргів — у підприємств Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей.

ТОП-100 боржників

Сотня найбільших податкових боржників винна державному та місцевим бюджетам 50,8 млрд грн. Це на 10 млрд грн більше показника 2017 року. 

Податкових боржників ми розділили на умовні групи: державні підприємства, компанії, які перебувають у стані ліквідації, підприємства депутата Олександра Онищенка, який переховується в Іспанії від українських правоохоронців та структури групи “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Ми також виділили одну категорію — компанії, які використовувалися в схемах ухилення від сплати податків.

Найбільший обсяг боргів акумулювали державні компанії з енергетичного сектору. А це 26,2 млрд грн.

Багаторічний лідер — найбільша нафтовидобувна компанія країни — “Укрнафта”, яка заборгувала державі 15 млрд грн. Це на 2,5 млрд грн більше, ніж навесні 2017 року, коли ми публікували попередній рейтинг боржників. Ще 1,8 млрд грн заборгував підрозділ компанії “Полтаванафтогаз”.

Контрольний пакет акцій “Укрнафти” належить державі, а міноритарні частки — структурам ФПГ “Приват” олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Основна сума податкового боргу “Укрнафти” утворилася в період зміни контролю над компанією. Справа в тому, що до 2015 року Коломойський повністю контролював “Укрнафту” через менеджмент.

Нова влада вирішила змінити ситуацію. Через Верховну раду (ВР) були прийняті зміни до закону “Про акціонерні товариства”. Вони допомогли “Нафтогазу”, як мажоритарному акціонеру, змінити керівництво компанії і повернути її під контроль держави.

Паралельно зі зміною керівництва “Укрнафти”, компанії з групи “Приват” почали активно виводити гроші з компанії. Наприклад, “приватівці” купували нафту з відстрочкою платежу на два роки, або брали передоплату за поставки нафтопродуктів на мережу АЗС “Укрнафти” і фізично їх не поставляли.

За даними ДФС, компанії з “Привату”: “Галнафта”, “Гарант-УТН”, “Техтрейд Груп”, “Прікарпатьенефтетрейд” та “Котлас” протягом березня-жовтня 2015 року заволоділи коштами “Укрнафти” на загальну суму 11,6 млрд грн. Детально про це можна прочитати за посиланням.

Друга група боржників з державного сектору — вугільні підприємства та генерації. Їхній борг становив 7,4 млрд грн.

Зокрема, серед сотні найбільших боржників — 20 державних підприємств з енергетичної галузі. А це 18 державних вугільних підприємств, постачальник електроенрергії на шахти — ДП “Регіональні електричні мережі” (РЕМ), генерація “Центренерго” та “Криворізька теплоцентраль”.

Незадовільний фінансовий стан державних вугільних підприємства можна пояснити високою собівартістю видобутку вугілля та вимиванням грошей з шахт під наглядом кураторів від Адміністрації президента.

Не допоміг і “Ротердам+”. Передбачалося, що завдяки цій формулі вугільна галузь отримає додаткові кошти, щоб розрахуватися з боргами по зарплаті, з боргами за електроенергію, з податками — і вкласти кошти в модернізацію. Наразі, завдяки цій формулі, зі споживачів зібрали вже 28,6 млрд грн, але державні підприємства цих грошей не відчули — основний зиск з підвищення ціни вугілля отримала компанія ДТЕК Ахметова.   

Ще 0,76 млрд грн заборгували державні енергопостачальні компанії: “Черкасиобленерго”, “Харківобленерго” та “Запоріжжяобленерго”. Ці підприємства також використовуються оточенням владної верхівки для особистого збагачення.

Друга категорія боржників — компанії, які перебувають у стані ліквідації. Таких ми нарахували 11. Їхній сукупний борг становив 5,3 млрд грн. Більша половина цих боржників — збанкрутілі банки, які перебувають в управлінні Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). На їхню долю приходиться 2,5 млрд грн.

У цій категорії також варто виділити борги перед бюджетом компанії “Веста-Дніпро”, яка виробляла автомобільні акумулятори. Компанія, яка винна державі 410 млн грн, належить депутату ВР від “Народного Фронту” Денису Дзендзерському.

Наступна категорія — компанії, які використовувалися в схемах ухилення від сплати податків. Це нікому невідомі компанії зазвичай записані на мешканців Донецької та Луганської областей. Реєстр судових рішень знає про них більше, ніж Google.

Це податкові ями для оптимізації податкових зобов"язань та учасники конвертаційних центрів для обготівковування грошей. Сукупний податковий борг цих компаній на травень 2018 року становив 2,9 млрд грн.

Борги підприємств депутата Олександра Онищенка становлять 2,5 млрд грн.

Мова про борги ТОВ “Надра Геоцентр”, ТОВ Фірма “Хас”, ТОВ “Карпатнадраінвест”, ПАТ “Пласт” та ТОВ “Цевей”.

Ці підприємства працювали за договорами спільної діяльності з найбільшою газовидобувною компанією “Укргазвидобуванням”. За домовленістю, вони мали інвестувати в модернізацію свердловин держкомпаній, видобувати газ та продавати приватному сектору. Видобутий ресурс компанії повинні були ділити з “Укргазвидобуванням”.

Уряд Арсенія Яценюка в 2014 році підняв ренту на видобуток газу до рівня 70%, в тому числі і для компаній, які працювали за договорами про спільну діяльність. Після цього компанії Онищенка перестали платити до бюджету.

Згодом тодішній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров в 2015-2016 роках дав вказівку надати компаніям Онищенка розстрочку податкового боргу. В результаті, як повідомила Національна антикорупційна прокуратура, держава отримала 2 млрд грн збитків.

Наразі Онищенко підозрюється Національним антикорупційним бюро України в ухиленні від сплати податків та переховується від українських правоохоронців в Іспанії.

Остання категорія — боржники ФПГ “Приват” олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Сукупний борг компаній з цієї групи, без врахування боргів “Укрнафти”, які потрапили в сотню найбільших — 1,15 млрд грн.

Найбільше — 390 млн грн — заборгувало бюджету ТОВ “Гарант-Утн”. Ця компанія брала участь у виводі грошей з “Укрнафти” в період зміни контролю. Зокрема, ТОВ “Гарант-Утн” купувало в “Укрнафти” нафту з відстрочкою платежу. Далі йде компанія “Авіас” з боргом 280 млн грн. Вона ка також була задіяна у виводі грошей з “Укрнафти”.

Також серед податкових боржників з групи “Приват” в ТОП-100 потрапили: ТОВ ТД “Приват” (137 млн грн), газовий трейдер “Енергоальянс” (135 млн грн) та ФК “Дніпро” (211 млн грн).

Що робити, коли у вашого партнера податковий борг?

Податковий борг — сума узгоджених грошових зобов’язань платника податку перед державою, які не сплачені у встановлений законодавством строк.

Він виникає автоматично і відображається в базі ДФС на наступний день після спливу строків на сплату таких узгоджених грошових/податкових зобов’язань.

Щоб в повній мірі зрозуміти алгоритм дій і можливі негативні наслідки наявності у вашого контрагента податкового боргу, необхідно з’ясувати природу його виникнення.

Якщо, наприклад, податковий борг у вашого контрагента виник внаслідок перевірки контролюючого органу, за результатам якої ставиться під сумнів реальність господарської діяльності такого контрагента, то в такому разі існує великий ризик зняття контролюючим органом з вас податкового кредиту по взаємовідносинам з таким контрагентом.

А тому, у випадку виявлення такої правової природи податкового боргу, необхідно поставити питання про необхідність співпраці саме з цим контрагентом.

Зараз судова практика Верховного суду все частіше базується на принципі належної обачності платника податків, який полягає у необхідності самостійно перевіряти свого контрагента по відкритим державним реєстрам, а також самостійно встановлювати його правосуб’єктність.

Якщо природа податково боргу інша, ніж зазначено вище, то слід детальніше аналізувати підстави його виникнення, а також можливість негативного впливу такого боргу на вас.

Слід пам’ятати, що Конституцією України передбачений принцип індивідуальної відповідальності, який полягає в тому, що платник податків не має нести відповідальність за неналежне виконання його контрагентом обов’язків по сплаті податків.

 Наталія Радченко, партнер практики оподаткування АО Juscutum

Податковий рейтинг боржників України на травень 2018 року