ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Крім того, відповідно до частини першої ст. 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164? КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:
- 0 %;
- 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);
- 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.
 
Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ
Нагадуємо, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
 
Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документу на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу, у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у квітні 2018 року 11712 шт. (99%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.04.2017 по 30.04.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
У порівнянні з березнем 2018 року у квітні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
 
Інформаційно – роз’яснювальна робота кампанії декларування доходів громадян
Протягом 2018 року майже 40 тисяч мешканців Дніпропетровської області задекларували доходи, отримані у 2017 році. Загальна сума задекларованих доходів склала понад  2,5 млрд. грн.
З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2018 року організована інформаційно – роз’яснювальна робота:
- у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет – мережі, розміщено 5768 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року;
- на офіційному субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 201 матеріал;
-  на сайтах місцевих рад – 2546 інформаційних повідомлень.
Основні питання декларування громадянами у 2017 році доходів, отриманих протягом минулого року, розглядалися під час проведення  78 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 51 виступу керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 інтерв’ю; 177 семінарів, практикумів з платниками податків; 68 прес-конференцій та брифінгів; 117 засідань «круглого столу»; 14 Інтернет-конференцій (Інтернет-семінарів).
Крім того, до проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян було залучено 10 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб.
Також проведено 124 інших сучасних заходів стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.
Проведена інформаційно – роз’яснювальна кампанія сприяла активізації звітування фізичними особами про отримані у минулому році доходи. 
 
ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами
Згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
 
Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою - «єдинником»
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності      (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Мініністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
 
Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:
► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;
► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011
 
Запрошуємо до участі у Всеукраїнському Рейтингу «Сумлінні платники податків - 2017»
10 травня 2018 року розпочато прийом Заявок на участь у Рейтингу «Сумлінні платники податків - 2017», який започаткований Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» у 2011 році з метою створення сприятливих умов для розвитку взаємовигідної співпраці між державою і бізнесом та відзначення кращих здобутків платників податків.
Саме за допомогою Рейтингу Асоціація сприяє тому, щоб держава публічно подякувала та визнала досягнення підприємств, які сумлінно наповнюють бюджет країни.
Всеукраїнський Рейтинг проводиться у два конкурсні тури: перший - на обласному (регіональному) рівні, другий - на Всеукраїнському рівні. Участь на всіх етапах конкурсу для підприємств безкоштовна. Отримуючи звання «Сумлінний платник податків», підприємство, окрім популяризації на власному прикладі чесного і прозорого ведення бізнесу, отримує суспільне визнання, вдячність держави за належне виконання своїх податкових зобов'язань і публічно закріплює свій статус надійного бізнес-партнера.
У Рейтингу беруть участь підприємства трьох категорій - малі, середні, великі.
Бажаючим прийняти участь у Рейтингу для ознайомлення з умовами участі, критеріями відбору, формою Заявки та іншою інформацією слід звертатися до координатора Рейтингу – Ірини Білотіл: моб. 0976585699; appu2018@ukr.net.
 
Представники фіскальної служби області прийняли участь у відзначенні Дня пам’яті жертв політичних репресій
На вшанування 80-тої роковини Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років 20 травня поточного року був приспущений Державний Прапор України біля адміністративної будівлі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Також представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняли участь у заходах з відзначення у м. Дніпрі Дня пам’яті жертв політичних репресій.
Після жалобної панахиди за невинно-закатованими жертвами політичних репресій та хвилини мовчання представники державних органів самоврядування, політичних партій та громадяни поклали квіти до пам’ятника жертвам голодомору та політичних репресій.
Меморіал жертвам політичних репресій та голодомору встановлено на дев’ятому кілометрі Запорізького шосе, де знаходиться масове поховання жертв політичних репресій.
 
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці поточного року перевищив 2,6 млрд. доларів
Протягом січня-квітня 2018 року в Дніпропетровській митниці ДФС оформлено майже 52,3 тис. митних декларації всіх типів, що на 3 тис. декларацій, або на 6,14%, більше аналогічного періоду минулого року. З них 24,6 тис. (47,1%) – експортні,  22,8 тис. (43,5%) – імпортні, 4,9 тис. (9,4%) - оформлені в інших митних режимах.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4  місяці 2018 року у порівнянні з відповідним періодом 2017 року збільшився на 28% та склав 2 млрд. 617 млн. доларів. При цьому, імпортовано товарів на 1 млрд. 275 млн. дол., що на 17% більше, ніж торік, експортовано - на 1 млрд. 342 млн. дол., що на 4,3% більше, ніж минулого року.
Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи  митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних вантажів, які складають 78 хв. та 26 хв. відповідно.
 
 Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено
Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах:
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ.
Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. 
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством.
 
Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою при виплаті дивідендів фізичній особі?
Згідно з  п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.
 
Про зарахування сплачених за межами України податків у зменшення податку на прибуток
Відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
?податок на капітал/майно та приріст капіталу;
? поштові податки;
? податки на реалізацію (продаж);
? інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
 
До уваги платників ПДВ, реєстрація яких анульована!
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт    (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
 
За заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки підприємство сплатило до бюджету понад 4 млн. грн.
Податківцями ДФС Дніпропетровщини проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «М» з питань повноти нарахування плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
В ході перевірки встановлено заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки в податкових деклараціях підприємства з плати за землю за 2016 рік та орендної плати за земельні ділянки у 2016 та 2017 роках.
За результатами перевірки фахівцями фіскальної служби донараховано 4 млн. 50 тис. грн. податків разом з фінансовою санкцією, які сплачені підприємством до бюджету у  повному обсязі.
 
Мирослав Продан: Україна, Молдова та Італія посилять співпрацю у правоохоронній діяльності
Протягом останніх років товарообіг України з Молдовою та Італією має стійку тенденцію до зростання. Так, лише з початку цього року товарообіг з Молдовою зріс на 78% порівняно з відповідним періодом минулого року, а з Італією – на 30%. Таке зростання вимагає спрощення та прискорення митних процедур, а також інтенсифікації зусиль з протидії митним правопорушенням та контрабанді.
Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Генеральним директором Агентства митниці та монополій Італійської Республіки Джованні Кеслером та Генеральним директором Митної служби Молдови Віталіє Врабіє, яка відбулася у Римі.
«Наші служби мають ефективно відповідати новим викликам, у тому числі і з точки зору сучасного менеджменту, висококваліфікованого персоналу, широкого застосування ІТ та новітніх технічних засобів митного контролю. Саме тому сьогоднішня тристороння зустріч є досить важливою, оскільки ми маємо змогу визначити перспективні напрями співробітництва наших адміністрацій», – зазначив Мирослав Продан.
За його словами, для України, Молдови та Італії перспективними напрямами у митній сфері є активізація взаємодії у правоохоронній сфері. Це стосується, у першу чергу, налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів, обміну оперативною упереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства при переміщенні авіаційним транспортом, обміну інформацією про плавзасоби, які останнім часом активно завозяться в Україну та використовуються в територіальних водах Італії громадянами України, а також підготовки кінологічних команд.
Серед напрямів взаємодії - співробітництво у сфері підвищення професійної підготовки працівників митних органів та у сфері митних експертиз, у тому числі, ознайомлення з підходами щодо ідентифікації та виявлення фальсифікації алкогольних напоїв під час проходження митниці, а також шляхом дослідження деяких груп товарів.
Очільник ДФС, зокрема, відзначив, що прикладом успішної взаємодії з Італією може стати співпраця України та Молдови у митній сфері. Функціонування спільних пунктів пропуску, наявність обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, співпраця у правоохоронній сфері за підтримки Місії  EUBAM – все це дозволяє проводити ефективну роботу у напрямі протидії митним правопорушенням. Так, у травні розпочато підготовку до оперативної фази Спеціальної операції «Янус», організованої спільно з Місією EUBAM та OLAF, щодо боротьби з контрабандою та переміщенням підакцизних товарів, таких як тютюнові вироби, без сплати податків та мита між Європою, Україною та Молдовою.  
Крім того, українська делегація відвідала центр аналізу та розвідки Агенції монополій та митниці Італії, де ознайомилася з роботою інформаційної системи AIDA. Вона у режимі он-лайн аналізує інформацію, що міститься в митних деклараціях, на основі бази даних та профілів ризиків, яка постійно оновлюється. Також враховуються результати митного контролю із застосуванням скануючих систем. Представники ДФС разом з колегами з Молдови мали можливість побачити застосування сканерів у морському порту Чивітавекк’я в контексті використання інформаційної системи AIDA.
Італійська сторона також ознайомила з власним досвідом протидії шахрайству із заниженням митної вартості. Італія була країною з найнижчою у ЄС митною вартістю. Але запуск AIDA, аналіз тенденцій на ринку, наявність фіскального інструменту при визначенні митної вартості дали результат – тепер в Італії цей показник вище середнього по ЄС. Джованні Кеслер також наголосив на важливості співпраці з іншими правоохоронними органами, зокрема, Фінансовою гвардією, поліцією, міжвідомчими групами з протидії оргзлочинності (GICO).
Довідково:
З Італією товарообіг у 2017 році склав 4,1 млрд дол. США, що на 25% більше, ніж у 2016 році, а з початку 2018 року – вже 1,5 млрд дол. США, що на 30% більше за аналогічний період 2017 року.
З Молдовою у 2017 році товарообіг склав 814 млн дол. США, або на 54% більше, ніж у 2016 році, а за 4 місяці 2018 року – 301 млн дол. США, що на 78% перевищує аналогічний період минулого року.
 
До уваги платників податків на додану вартість!
З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається  в електронному вигляді. 
Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги. 
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
 
Наталія Рубан: Підрозділами митного аудиту проведено 218 документальних перевірок
За І квартал 2018 року до Державного бюджету України за результатами документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи надійшло майже 6,2 млн гривень. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
За її словами, одним з пріоритетних напрямів митного контролю є направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності поданих під час митного оформлення документів. Це, у свою чергу, дає можливість перевірити достовірність відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України.
Так, за результатами опрацювання матеріалів, отриманих у ході міжнародної взаємодії, встановлюються розбіжності в умовах поставки, вагових характеристик та вартості товарів, що призводить до несплати обов’язкових митних платежів. У зв’язку з цим підрозділами митного аудиту територіальних підрозділів ДФС розглядається питання щодо проведення перевірок діяльності компанії імпортера.
«Протягом січня-березня 2018 року підрозділами митного аудиту ГУ ДФС проведено 218 документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, з них 29 – за матеріалами, отриманими від уповноважених органів іноземних держав. Це становить 13,3% від загальної кількості проведених перевірок»,- зазначила Наталія Рубан.
Заниження митної вартості встановлено за результатами 17 перевірок (донараховано 3,26 млн грн), не підтверджено достовірність відомостей щодо країни походження за результатами 12 перевірок (донараховано 1,2 млн гривень).
Загальна сума нарахованих грошових зобов’язань по сплаті митних платежів, що виникли внаслідок порушення суб’єктами ЗЕД митного законодавства, складає 21,7 млн грн. З них за результатами документальних перевірок з питань не підтвердження автентичності матеріалів, наданих під час митного оформлення імпортованих товарів, донараховано 4,46 млн грн , або 20,5% від загальної суми нарахованих грошових зобов’язань.
 
Зміни в законодавстві обговорювалися під час кущового семінару для платників лівого берегу м.Дніпра
Нещодавно з метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України за участі ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників – юридичних та фізичних осіб – підприємців „лівого берегу” міста Дніпра, організований ДПІ в АНД районі м.Дніпра.
Під час його проведення розглянуто питання адміністрування податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, рентної плати, екологічного податку, переваг подання звітності в електронному вигляді, про роботу Центрів сертифікації електронних ключів тощо.
Велика увага була приділена податку на прибуток, а саме: оподаткуванню неприбуткових організацій. Фахівець відділу адміністрування податку на прибуток території обслуговування ДПІ в АНД районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ознайомила присутніх з новими нормами податкового законодавства, які набрали чинності з 01.01.2018 року та порядку використання їх в практичній діяльності ОСББ.
Також присутнім надано роз’яснення щодо нарахування та сплати земельного податку, стосовно трудових відносин, зокрема прийняття на роботу та нарахування заробітної плати.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради.
 
Громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, валютну декларацію до контролюючого органу не подають
Обов’язковість подання суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютної декларації до контролюючих органів визначена ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами.
Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 (далі – Наказ № 207) зі змінами.
Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 207 декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою у Національному банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності. 
Враховуючи вищевикладене, декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, при наявності у них валютних цінностей за межами України, таку декларацію до контролючого органу не подають.
 
Про перереєстрацію юрособи в контролюючих органах у зв’язку з перетворенням
Порядок державної реєстрації у разі перетворення юридичних осіб визначений ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Так, у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (п. 5 ст. 4 Закону № 755).
Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії.
Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами і доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.
 
У разі втрати касового чеку друкування його дубліката функціями РРО не передбачено
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016   № 13 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018  № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій   (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.
При цьому, п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002  № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції: 
- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті; 
- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті; 
- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.
Отже, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).
 
Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати з урахуванням строку давності
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120? ПКУ передбачено штрафні санкції:
► за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації;
► за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку.
Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів).
 
До уваги платників податків на додану вартість!
ДФС України з метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, на головній сторінці офіційного веб-порталу запропонувала звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, подається в електронному вигляді. 
Так, підтвердженням реєстрації в ДФС України Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної Скарги. 
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через сервіс «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайти.
Зразок заповнення Скарги розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/novini/338025.html
 
Внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 43 службові перевірки
Впродовж січня – квітня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 43 службові перевірки.
За матеріалами управління внутрішньої безпеки області розпочато 13 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 КК України; винесено 16 подань керівникам ДПІ (ОДПІ) щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 10 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.
Крім того, фахівцями УВБ перевірено 112 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області, з яких 6-ти відмовлено у призначенні на посаду.
 
Питання легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування розглянуто на спільній нараді у Дніпропетровській ОДА
У Дніпропетровській обласній державній адміністрації пройшла нарада, на якій розглянуто питання легалізації зайнятості населення, зокрема, виплати заробітної плати, активізації роботи щодо виявлення фактів використання праці неоформлених працівників. В засіданні прийняли участь: перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олег Кужман, Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний, в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровський області Ірина Сікіріна, керівники податкових інспекцій області та інші представники Держпраці, Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини, соціальних партнерів та громадських організацій.
«За офіційними даними Дніпропетровщина, по рівню заробітної плати знаходиться на третьому місті після міста Києва та Донецької області. Середня заробітна плата в області складає 8 тисяч 437 гривень. Тож, надходження єдиного соціального внеску до бюджету за рахунок легалізації заробітної плати і офіційного працевлаштування найманих працівників є одним з головних завдань всіх державних органів. Чим більше буде виявлено робочих місць в реальну виплату, а не в конверти - тим краще» - наголосив Олег Кужман.
«На сьогодні в Україні до тридцяти відсотків працівників працюють у тіні. І це не тільки втрати бюджету, пенсійного фонду. А це втрата нашими працівниками своїх соціальних прав. Зокрема, право на пенсійні та соціальні виплати. І це дійсно, на сьогодні, важливе питання» - окреслив питання Олексій Зарудний.
Присутня на нараді Ірина Сікіріна доповіла, що на початок 2017 року надходження ЄСВ в області складали 851 мільйон гривень, а вже на початок 2018 року вони збільшилися до 1 мільярда 34 мільйонів гривень. Загалом надходження ЄСВ збільшилися на 21 відсоток. І якщо на 16 відсотків збільшення відбулося за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати, то на 5 відсотків – за рахунок більш ефективної роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів, управління труда, інспекції по труду та інших державних структур.
В цілому, за 2017 рік і 4 місяці поточного проведено 645 перевірок з питань повноти нарахувань та сплати єдиного соціального внеску. До бюджету донараховано 6,2 млн. грн. ЄСВ, з них сплачено - 2,2 млн. грн. З початку року проведені фактичні перевірки, за підсумками яких виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 суб’єктів господарювання. Як результат - наймані працівники оформлені згідно діючого законодавства і в бюджет додатково надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.
Присутні на нараді схильні, що від сплати єдиного соціального внеску залежить страховий стаж, а від нього і пенсійні виплати.
 
У Дніпрі припинено діяльність міжрегіонального конвертцентру з обігом більше 250 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували міжрегіональний конвертцентр, який обслуговував компанії Донецької та Дніпропетровської областей.
В рамках розслідування кримінальних проваджень за ч.3 ст.212 та ч.1 ст.205 КК України, було встановлено групу осіб, які здійснювали незаконну діяльність, надаючи підприємствам реального сектору економіки, переважно Дніпропетровської та Донецької областей, послуги в ухиленні від сплати податків, шляхом оформлення безтоварних операцій та незаконного переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівку.
Для функціонування злочинної схеми фігуранти створили та зареєстрували на підставних осіб без мети здійснення підприємницької діяльності 13 суб’єктів господарювання. На їх розрахункові рахунки компанії реально діючого сектору економіки, які займаються оптовою торгівлею та продають товари за готівку, без відображення в бухгалтерському та податковому обліку, перераховували безготівкові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).
У подальшому кошти знімалися готівкою та повертались замовникам за винятком 12 %, що слугували винагородою за послугу конвертації.
Протягом 2017-2018 років було проконвертовано більше 250 млн. грн.
За результатами заходів, проведених в офісних приміщеннях конверт центру та компанії - вигодонабувача, за місцями проживання його організаторів та в їх автомобілях, вилучено печатки та відбитки печаток підконтрольних компаній, комп’ютерну техніку, чорнові записи та бухгалтерські документи клієнтів «конверту».
Тривають слідчі дії.
 
До бюджету перераховано 22,5 млн. грн. від реалізації майна, яке перейшло у власність держави
Протягом січня-квітня 2018 року за результатами розпорядження товарами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави за порушення митного законодавства, до бюджету надійшло 22,5 млн грн.
Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 13,6 млн грн. Це майже вдвічі перевищує відповідний показник минулого року. За 4 місяці 2017 року зазначена сума складала 7,6 млн гривень.
Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 7,1 млн грн, що теж вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року. Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 0,3 млн грн, що аналогічно показнику відповідного періоду минулого року.
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 1,4 млн грн від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.
Крім того, протягом січня-квітня 2018 року митницями через порушення митних правил вилучено та оприбутковано на склади митниць майно на загальну суму 132,2 млн грн.
Переважну більшість вартості вилучених товарів складають
- засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання (31,2 млн грн, або 23,6%);
- машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя (25,0 млн грн, або 18,9%);
- продукти рослинного походження (23,5 млн грн, або 17,8%).
 
Особливості митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України
На сьогодні митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі й автомобілів з литовською реєстрацією) здійснюється відповідно до норм Митного кодексу України. Цим документом визначено порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (у тому числі тих, що ввозяться тимчасово чи з метою транзиту), їх митного контролю та митного оформлення.
При тимчасовому ввезенні товарів і транспортних засобів застосовується також Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-ІV і яка набула чинності з 22.09.2004.
І посадові особи митниць ДФС, і громадяни мають дотримуватися вимог українського законодавства з питань державної митної справи.
Зауважимо, що наразі Міністерством закордонних справ України не запроваджено нових правил ввезення в Україну автомобілів з литовською реєстрацією.
Інформація, яка була викладена в листі МЗС „Щодо контролю за ввезенням в Україну автомобілів з литовською реєстрацією”, лише стимулює до правильного застосування законодавства, упереджує громадян від порушення законодавства, адже статтею 68 Конституції України встановлено обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Також звертаємо увагу на таке:
1) статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття „особа” означає як юридичну, так і фізичну особу;
2) відповідно до статті 4 Кодексу:
декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування;
уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Загальні поняття про декларанта надані статтею 265 Кодексу, якою, у тому числі, встановлено, що:
декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
3) обов’язки декларанта (уповноваженої ним особи) щодо декларування товарів, а також повноваження органів доходів і зборів щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення чітко визначені Кодексом.
При цьому статтею 257 „Процедура декларування” Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно зі статтею 369 Кодексу особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.
 
Тетяна Зубко: Розстрочення ПДВ не надається при ввезенні обладнання з країни-агресора
Для отримання розстрочення податку на додану вартість при ввезенні на митну територію обладнання для власного виробництва необхідно звернутися до митниці із заявою про надання розстрочення та подати необхідні документи. Підприємства мають відповідати певним критеріям. Так, зокрема, розстрочення не надається, якщо обладнання ввозиться або має походження з країни-агресора або країни-окупанта. Про це в ефірі 5 каналу розповіла заступник директора Департаменту адміністрування митних платежів – начальник управління ДФС Тетяна Зубко.
За її словами, митниця при отриманні заяви від платника здійснює перевірку наданого пакету документів, у тому числі, наявності виробничих потужностей, складів для виготовленої продукції тощо.
«Обов’язково перевіряється стан підприємства. Підприємство надає бізнес-план, бізнес-проект або інші документи, що підтверджують технологічні можливості, економічні розрахунки з очікуваними результатами діяльності. Крім того, підприємство обов’язково не повинно мати заборгованості зї сплати платежів перед контролюючими органами», – зазначила Тетяна Зубко.
За результатами розгляду заяви та документів приймається рішення щодо надання розстрочення ПДВ, після чого платник приходить до митниці для здійснення митного оформлення, подає митну декларацію, сплачує перший платіж та забезпечує гарантування сплати залишку суми ПДВ.
Підставами для відмови в отриманні розстрочення можуть бути неподання необхідних документів, помилках при розрахуванні сум ПДВ, недотримання обов'язкових вимог, визначених Порядком про надання розстрочення.
Тетяна Зубко також розповіла, якщо сума, яка подається до розстрочення ПДВ, до одного мільйона гривень, то розстрочення приймається митницею протягом 10 днів з дня отримання заяви. Якщо ж зазначена сума перевищує 1 млн грн, тоді рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів.  
ДФС вже прийнято 14 рішень щодо надання розстрочок зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання для власного виробництва українським підприємствам, які працюють у галузі будівництва, сільського господарства, легкої промисловості та медичної галузі. 
Загальна сума розстрочення ПДВ при ввезенні власного обладнання у валютах контрактів – 1 324,7 тис. Євро та 643,8 тис. дол. США.
Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС  - 1 074,3 тис. Євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).
Інформація про прийняті Рішення розміщуються на офіційному сайті ДФС.
 
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від ліцензування алкогольних напоїв та тютюнових виробів 27,8 млн. грн.
За чотири місяці поточного року казна Дніпропетровської області поповнилася на 27 мільйонів 798 тисяч гривень від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 2 мільйони 90 тисяч гривень більше фактичних надходжень січня – квітня   2017 року. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Кулик.
«Станом на перше травня 2018 року на території Дніпропетровської області діє понад 13 тисяч ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з них: більше 7 тисяч ліцензій на алкоголь та майже 6 тисяч на тютюн по 4 714 суб’єктах господарської діяльності.
В той же час, впродовж січня – квітня 2018 року призупинено дію  849 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 814 ліцензій, з яких 24 – за порушення законодавства в частині продажу неповнолітнім особам алкогольних (13 ліцензій) та тютюнових товарів (11 ліцензій)», – зазначив Олег Кулик.
 
Нерухоме майно, яке перебуває у власності релігійних організацій, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість
Законом України від 14.05.2015 № 420-VIII «Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 01 липня 2015 року.
Так, відповідно до пп. «и» пп. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.
 
До уваги платників земельного податку!
Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями базою оподаткування земельним податком є:
? нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
? площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
При розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.
 
Виробництво алкогольних напоїв: порядок сплати за ліцензію
Відповідно до ст. 4 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), встановлено річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового та для суб’єктів господарювання первинного виноробства у розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно.
Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ознайомитися з інформацією про розрахунковий рахунок для внесення плати до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням можна на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Бюджетні рахунки» та у державній податковій інспекції за основним місцем обліку.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.
Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
 
Про особливості складання декларації з туристичного збору
Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Ставка туристичного збору – від 0,5 до 1% до бази справляння збору, визначеної п. 268.4 ст. 268 ПКУ (пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).
Податкова декларація з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (далі – Декларація), подається платниками туристичного збору за податковий (звітний) період, який дорівнює кварталу.
При складанні Декларації слід звернути увагу на правильність її заповнення платниками туристичного збору, зокрема:
♦ у рядку 1 (Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + р. 1.3), у тому числі в розрізі об’єктів оподаткування) необхідно зазначати об’єкти оподаткування;
♦ зазначати суми нарахувань збору в усіх рядках, які передбачають їх заповнення, з метою уникнення арифметичних помилок.
У разі виявлення помилок у раніше поданих Деклараціях, платникам туристичного збору необхідно подати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію.
 
Податковий календар на 25 травня 2018 року
Доводимо до відома платників, що
 п’ятниця , 25 травня 2018 року, останній останній день подання
декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
 
ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ
Для платників податку на додану вартість ДФС запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:
«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»;  «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.
 
Унормовано порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю екологічним нормам
З 23 травня 2018 року набрав чинності Закон України від 27 лютого 2018 року № 2301-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», спрямований на вдосконалення порядку ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів.
Згідно з новою редакцією статті 2 закону слова «пропуск на митну територію України» замінено словами «митне оформлення».  Таким чином, прийнятий закон не звільняє імпортерів від дотримання відповідності екологічного рівня «ЄВРО-5» щодо автомобілів, а унормовує порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю їх екологічним нормам.
Водночас новоприйнятим законом врегульовано проблему ввезення на митну територію України та здійснення державної реєстрації автомобілів швидкої медичної допомоги, наданих українським лікарням іншими державами в якості гуманітарної допомоги, які  не відповідають екологічному рівню «ЄВРО-5».
Згідно зі старою редакцією закону від дотримання екологічних вимог звільнялись лише транспортні засоби, які ввозились на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України.
Відповідно до внесених змін, перелік транспортних засобів, на які не поширюються вимоги закону, доповнено автомобілями швидкої медичної допомоги та транспортними засобами спеціального призначення – пересувними медичними клініками, визнаними гуманітарною допомогою згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу», що дозволить вирішити питання транспортного забезпечення центрів екстреної медичної допомоги.
До внесення змін статтею 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» було встановлено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам.
Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб. Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (стаття 3 Закону).