Національний банк очікує на повернення інфляції у цільовий діапазон в середині 2019 року

У 2018-2020 роках споживча інфляція знижуватиметься і поступово повернеться до цільових показників, як і прогнозувалося на початку року. Інфляція повернеться в цільовий діапазон у середині 2019 року і відповідатиме його центральному значенню 5% за підсумками 2020 року. Про це йдеться в щоквартальному "Інфляційному звіті" за квітень 2018 року.

Національний банк залишив незмінним прогноз інфляції -  як і у січні, він очікує, що в поточному році загальна інфляція поступово уповільнюватиметься та досягне 8,9% на кінець року, проте залишатиметься вищою, ніж цільові орієнтири (6% ± 2 в. п.).

На ціни й надалі тиснутиме швидке зростання споживчого попиту, через що фундаментальний інфляційний тиск все ще залишатиметься значним в цьому році. Однак частково це буде нівельовано зміцненням обмінного курсу відносно валют країн – торговельних партнерів у І кварталі 2018 року, яке сприятиме зниженню інфляційного тиску протягом наступних місяців. Як наслідок, базова інфляція буде сповільнюватися швидше, ніж очікувалося у січні – на кінець року вона становитиме 7,7%.

Іншим чинником, що визначатиме досить високий показник інфляції цього року, будуть значні темпи зростання адміністративно регульованих цін (на 14,6% за підсумками року) внаслідок збільшення витрат на заробітну плату у сфері ЖКГ, здорожчання енергоресурсів та підвищення акцизів на тютюнові вироби.

Інфляція сирих продовольчих товарів до кінця поточного року суттєво знизиться (до 5,9%) під впливом вичерпання дії факторів пропозиції на ринку продовольчих товарів, що мали визначальний вплив у минулому році. Водночас зростання експортних можливостей українських виробників харчової продукції все ще створюватиме тиск на зростання цін через зменшення пропозиції на внутрішньому ринку. Також через збільшення міжнародної торгівлі українські цін на продовольство продовжать наближуватися до цін у країнах-партнерах, що матиме додатковий проінфляційний вплив.

Надалі зниження інфляції забезпечуватимуть збереження жорсткої монетарної політики, збільшення пропозиції продуктів харчування та уповільнення імпортованої інфляції. У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5,8% на кінець наступного року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в.п.).

Окрім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема такі:

- Особливості останніх змін у торговельній політиці США

23 березня 2018 року США ввели в дію додаткові імпортні мита  на сталь (25%) та алюміній (10%) у цілях захисту внутрішнього ринку. Також США оголосили про наміри додатково ввести імпортні тарифи проти Китаю (загальною вартістю 50 млрд дол.) через підозру в порушенні використання американських прав інтелектуальної власності. У свою чергу, низка країн заявили про можливість введення контрзаходів, а провідні міжнародні організації (зокрема Світова організація торгівлі та Міжнародний валютний фонд) висловили занепокоєння зростанням ризику розгортання повномасштабних торговельних війн.

Для України прямий вплив від уведених США імпортних мит на сталь та алюміній буде незначним, адже частка США у загальному експорті українських товарів становить лише близько 2%, а експорті чорних металів та продуктів із них – близько 6% за результатами 2017 року. Однак негативний вплив може бути відчутним через вторинні ефекти - уведення контрзаходів іншими країнами, що призведе до падіння світових цін на товарних ринках та уповільнення темпів зростання світової економіки.

- Перегляд статистики приватних грошових переказів в Україну та його вплив на платіжний баланс

У березні 2018 року Національний банк здійснив перегляд методики розрахунку приватних переказів. Підставою для перегляду стала поява низки нових обстежень, вітчизняних та закордонних, про приватні перекази та міграційні процеси. Нові дані підтвердили істотні структурні зрушення в міграційних процесах України, які розпочалися з 2014 року, про що свідчили неофіційні дані з відкритих джерел, зокрема мережі Інтернет.

Як наслідок, суми грошових переказів у 2015 – 2017 роках у середньому збільшилися на 2 млрд дол. щороку та у 2017 році становили 9,2 млрд дол.

Після перегляду даних Україна повернулася до Топ-15 країн за абсолютними обсягами переказів згідно з даними Світового банку по інших країнах світу. Також перегляд даних відобразив суттєве зростання ролі приватних грошових переказів як джерела валютних надходжень в Україну, що в умовах фінансової кризи дало змогу пом’якшити негативні наслідки суттєвого скорочення експортної виручки і прямих іноземних інвестицій.

Через перегляд сум грошових переказів було скориговано сальдо поточного рахунку для відповідних років, однак це не вплинуло на сальдо зведеного платіжного балансу через дзеркальне коригування даних за фінансовим рахунком.

- Роль іноземних інвесторів на внутрішньому ринку державних цінних паперів

З осені 2017 року на внутрішньому ринку цінних почала зростати зацікавленість іноземних інвесторів гривневими ОВДП. Обсяг гривневих облігацій у власності нерезидентів за сумою основного боргу зріс з нуля в серпні 2017 року до майже 14 млрд грн станом на початок квітня 2018 року  Зростанню попиту іноземних інвесторів на українські гривневі цінні папери сприяли підвищення доходності державних облігацій, у тому числі завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ, та податкові зміни на тлі все ще м’яких глобальних фінансових умов.

Роль іноземних інвесторів на внутрішньому ринку державних паперів може бути досить значною. Так, згідно з економічними дослідженнями, зростання присутності нерезидентів сприяє зниженню ставок за державними цінними паперами, поглибленню та підвищенню ефективності ринку.

Водночас надмірне зростання ролі іноземних інвесторів на внутрішньому ринку державних цінних паперів та волатильність потоків короткострокового капіталу можуть посилити вразливість країни до зовнішніх шоків. Однак наразі Національний банк оцінює ризики від притоку зовнішніх портфельних інвестицій як незначні.

По-перше, частка нерезидентів у загальному обсязі гривневих ОВДП в обігу становить близько 2%, а співвідношення інвестицій нерезидентів до валових міжнародних резервів – лише 3%.

По-друге, придбана у іноземних інвесторів валюта слугуватиме як подушка безпеки на випадок можливого відпливу короткострокового капіталу унаслідок пом’якшення монетарної політики.

По-третє, дотримання Національним банком режиму плаваючого обмінного курсу є стримуючим фактором притоку спекулятивного капіталу в Україну.

По-четверте, Уряд встановив обмеження на розміщення обсяг ОВДП строком на три та шість місяців (до 500 млн грн), що дещо стримувало ріст дохідності короткострокових цінних паперів сприяло збільшенню пропозицію довгострокових державних цінних паперів.


"Інфляційний звіт" відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.