У ДФС визначено Стратегічні ініціативи розвитку до 2020 року

На засіданні Уряду 11 січня було прийнято рішення про скасування двох законодавчих актів, які передбачали переформатування вертикалі управління системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику. Нагадаємо, що документи були прийняті у березні та липні 2017 року з умовою доопрацювання.
Зокрема, мова йшла про утворення єдиної юридичної особи. Однак для цього було необхідно вносити зміни до чималої кількості законів та підзаконних актів, що фактично унеможливлювало виконання цих документів.
Але, слід наголосити, що їх скасування абсолютно не означає, що процес перебудови ДФС не відбувається.
Наразі Державною фіскальною службою розроблені Стратегічні напрями розвитку до 2020 року. Розроблена стратегія базується на основних принципах діяльності ДФС – адмініструванні податків, зборів, митних платежів та ЄСВ, наданні якісних послуг платникам та сприянні міжнародній торгівлі та підприємницькій діяльності.
«Ми будуємо професійну, неупереджену, відкриту службу, яка повинна, і вже сьогодні, стає партнером для платників податків, а не каральним органом. Це – сервісна служба з якісними контролюючими, адміністративними та інформаційними послугами, - відзначив в.о. голови ДФС Мирослав Продан. – ДФС – це орган, який стоїть на захисті інтересів, економічної безпеки держави. Для міжнародних партнерів – ми служба, яка удосконалюється та впроваджує світові стандарти, а для співробітників – роботодавець, який забезпечує гідні та конкурентні умови праці. Тобто мова не йде про просту зміну вивіски. Ми міняємо філософію».
Так, визначено 9 стратегічних напрямів, за якими ДФС працюватиме у найближчі роки.
Перший з них – це ІТ та інфраструктура. Враховуючи вимоги сьогодення та потреби платників податків в он-лайн сервісах, для ДФС цей напрям є пріоритетним. Його реалізація здійснюватиметься за рахунок автоматизації внутрішніх процедур діяльності ДФС, розбудови сучасної, стабільної та захищеної ІТ-інфраструктури, розвитку митної інфраструктури.
Так, зокрема, передбачається впровадження автоматизованої системи управління персоналом, запуск автоматизованої системи «Управління документами», створення Проектного Офісу для ведення ІТ проектів ДФС, побудова комплексної системи захисту інформації, стандартизація вимог до митної інфраструктури та обладнання, оснащення пунктів пропуску, місць митного оформлення тощо.
Не менш важливим та актуальним напрямом є розвиток сервісів. Роботу у сфері надання сучасних і доступних послуг громадянам та бізнесу вже розпочато минулого року, зокрема, впроваджено оновлений Електронний кабінет платника, який має велику популярність серед користувачів. На сьогодні Електронний кабінет забезпечує 95% послуг для більшості категорій платників податків.
Крім того, заплановано впровадження спеціалізованих програмних продуктів (мобільних додатків) для доступу до он-лайн сервісів фіскальної служби та профільних продуктів податкового адміністрування для бізнесу та фізичних осіб-платників.
Для реалізації наступного стратегічного напряму – ефективного адміністрування податків, зборів та митних платежів – визначено три основних цілі. Це – спрощення адміністрування податків і зборів, розширення бази оподаткування через обмеження можливостей уникнення від оподаткування, вдосконалення та централізація процедур адміністрування митних платежів. Так, планується запровадження системи сплати податків та зборів на єдиний рахунок, консолідація ПДФО та ЄСВ, запровадження електронної марки та податку на виведений капітал.
Ефективне впровадження зазначених запланованих цілей дозволить, зокрема, і реалізувати наступний напрям – добровільну сплату. Для забезпечення його виконання, зокрема, планується створення окремого підрозділу з питань дотримання вимог податкового та митного законодавства, розробка стратегій та програм.
Митниця та прикордонне співробітництво – наступний напрям розвитку, завданнями якого стануть інтегроване управління кордоном, прискорення проведення митних формальностей, інтеграція України у спільний європейський транзитний простір та оптимізація транзитних процедур, посилення системи управління ризиками та націленого контролю, розбудова правоохоронної функції у митному напрямі.
Так, буде проведено дослідження часу випуску товарів з використанням інструменту ВМО (TimeReleaseStudy), здійснено подальший розвиток електронної системи обміну інформацією за принципом «єдиного вікна», впровадження інституту уповноваженого економічного оператора, приєднання до Нової комп’ютеризованої системи (NCTS), розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю, створення підрозділів митної варти тощо.
Ефективне впровадження усіх напрацювань та виконання завдань не можливе без професійних кадрів. Тому розвиток персоналу також визначено одним із стратегічних напрямів. У його рамках здійснюватиметься забезпечення висококваліфікованими фахівцями та підтримка належного професійного рівня в ДФС. Для цього буде удосконалено практику відбору персоналу, розроблено програми перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників тощо. Одночасно з цим буде посилено превентивну діяльність для недопущення порушень доброчесності – створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи з аналізу корупційних ризиків, розробка стандартів поведінки для посад із високим корупційним ризиком. Для залучення та утримання в ДФС високопрофесійних кадрів буде впроваджено систему стимулювання та оцінки ефективності персоналу.
Робота над даною стратегією активно велась ДФС протягом останнього півроку. Стратегічні напрями розвитку були погоджені з міжнародними партнерами, зокрема, з Представництвом ЄС в Україні, Міністерством фінансів США, Міжнародним валютним фондом. Представники донорів та міжнародних партнерів надали схвальні відгуки щодо чіткого системного підходу у реформуванні служби з конкретними термінами виконання.