ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує

У Дніпрі ліквідовано підпільний цех з виготовлення алкоголю потужністю 10 тис. літрів на тиждень
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували підпільний цех, де виготовляли фальсифікований_алкоголь, склад, де його незаконно зберігали, а також схему його розповсюдження та реалізації.
В рамках проведення операції «Акциз_2017» та розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 204 КК України встановлено групу осіб, які організували на території однієї із котелень м. Дніпра незаконне виробництво фальсифікованого алкоголю із недоброякісної сировини, шкідливої для життя і здоров’я людей, шляхом розведення харчового спирту невідомого походження водою із використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво.
Готову «продукцію» розливали у скляні пляшки ємністю0,5 л. із маркуванням відомих торгових марок та у пластикові пляшки ємністю по 5 літрів без будь-яких маркувань та зберігали в Дніпропетровській області в приватному будинку одного з організаторів.
Розповсюджували фальсифікат через магазини роздрібної торгівлі м. Дніпра та Дніпропетровської області, а також через мережу Інтернет.
Обсяги виробленої фальсифікованої горілки складали близько 10 тис. літрів на тиждень (при таких обсягах виробництва від легального виробника алкогольної продукції щомісячні надходження до бюджету склали б понад 2 млн. грн.).
За результатами обшуків, проведених у місцях виробництва, зберігання та реалізації фальсифікату вилучено та передано на відповідальне зберігання більше 181 тис. літрів фальсифікованого алкоголю вартістю понад 290 тис. грн., майже 260 тис. літрів спирту на суму понад 825 тис. грн., а також обладнання, що забезпечує масове виробництво.
Загальна вартість вилученого складає близько 1,5 млн. грн.
Тривають слідчі дії.
 
 
 
Податкова декларація з податку на прибуток в Електронному кабінеті
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє про можливість подання засобами Електронного кабінету платника Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.
Звертаємо увагу, що відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.
 Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.
Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017.
Крім того повідомляємо, що засобами Електронного кабінету платники податків можуть подавати такі форми податкової звітності:
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств,
Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи),
Податкова декларація зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками,
Податкова декларація з податку на додану вартість,
Декларація акцизного податку,
Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію),
Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності),
Податкова декларація з рентної плати, 
Податкова декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,
Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, 
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій,
Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,
Звіт № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»,
Звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»
Звіт № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»,
Звіт № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»,
 Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»,
Звіт про рух валютних цінностей за рахунком,
Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),
Розрахунок суми, що підлягає внесенню до державного бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці,
Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України,
Розрахунок прогнозної потреби спирту,
Розрахунок збору на соцiально-економiчну компенсацiю ризику населення, яке проживає на територiї зони спостереження,
Податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні,
Довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,
Довідка про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції,
Довідка виробника лікарських засобів про цільове використання спирту етилового,
Довідка про отримання спирту етилового,
Довідка про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору,
Перелік лікарських засобів, для виготовлення яких використовують спирт етиловий та їх відпускна ціна,
Податкова накладна,
Товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового,
Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв,
Довідка про використані розрахункові книжки за ______ місяць __ року,
Повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Сергій Білан: В рамках операції «Акциз-2017» з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму майже 1,6 млрд. грн.
За дев'ять місяців поточного року співробітники податкової міліції в рамках проведення операції «Акциз-2017» вилучили з незаконного обігу підакцизних товарів на суму майже 1,6 млрд. грн., що на 983 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року – повідомив Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.
За його словами було, зокрема, вилучено 3 млн. літрів спирту, понад 12,8 млн. літрів алкогольних напоїв, 10 млн. пачок тютюнових виробів і майже 125 тонн тютюну, а також 7,4 тис. тонн пально-мастильних матеріалів.
Сергій Білан також поінформував, що в поточному році було припинено діяльність 140 незаконних виробництв підакцизних товарів, відкрито 243 кримінальні провадження за ст. 204 КК України.
«Економічний ефект від проведення заходів склав близько 701,3 млн. грн. тільки акцизного податку, що надійшли в результаті реалізації легальної підакцизної продукції, яка заповнила частку ринку, що звільнилася від фальсифікату і контрабанди, що майже в три рази перевищує показник минулого року», - наголосив Перший заступник Голови ДФС.
За його словами, протидія незаконному переміщенню товарів через кордон, незаконному переміщенню, виготовленню та розповсюдженню підакцизних товарів без сплати відповідних платежів, є одним з основних напрямів діяльності податкової міліції.
«Податкова міліція і далі боротиметься з незаконним обігом підакцизних товарів в країні. Ми розуміємо, що ділки можуть вдатися до нових схем, проте запевняю, що наше основне завдання - наповнення державного бюджету та детінізація економіки», - підкреслив він.
Увага  - шахраї!
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що адміністрування та сплата податків, погашення боргів відбувається відповідно до вимог чинного законодавства України. Державна фіскальна служба України не розсилає SMS-повідомлення платникам, які, зокрема, містять нібито інформацію від ДФС щодо суми боргу та контактні мобільні номери, куди платник може звернутися за уточненням.
Акцентуємо увагу, що розсилка повідомлень має характер спаму. Платників, які отримували подобну інформацію у вигляді SMS, просимо звертатися до правоохоронних органів
ДФС: З початку року фізичні особи – підприємці сплатили до бюджету 11,1 млрд. грн. єдиного податку
Завдяки покращенню рівня адміністрування податків, зокрема, спрощенню умов ведення бізнесу та оптимізації груп платників спрощеної системи спостерігається позитивна динаміка росту бюджетних надходжень та кількості платників єдиного податку. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
Так, за його словами, за 9 місяців 2017 року в цілому по Україні забезпечено до бюджету надходження з єдиного податку від фізичних осіб – підприємців у сумі 11,1 млрд. грн. Це на 3,8 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року (у січні – вересні 2016 року надходження становили 7,4 млрд. грн.), темп росту надходжень з єдиного податку становить 151,1%.
«Щорічно ДФС фіксує динаміку збільшення надходжень від платників єдиного податку на 2-3 млрд. грн. 70% відрахувань в основному припадають на підприємців третьої групи. Якщо у 2014 році обсяг сплаченого єдиного податку складав майже 3,5 млрд. грн., у 2015 році – 4,8 млрд. грн., то вже у 2016 році підприємці третьої групи сплатили майже 8,4 млрд. грн. Тільки за 9 місяців поточного року обсяг сплаченого ними єдиного податку склав понад 8 млрд. грн.», - наголосив Павло Дроняк.
Він також зазначив, що станом на 1 жовтня 2017 року 1245,2 тис. фізичних осіб – підприємців застосовують спрощену систему оподаткування. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась майже на 137 тис. осіб.
На сьогодні кількість платників єдиного податку, що обрали:
першу групу першу групу спрощеної системи оподаткування становить 218,8 тис. осіб (або 17,6%);
другу групу – 606,7 тис. осіб (або 48,7%);
третю групу – 419,6 тис. осіб (33,7%).
 
Землі Центрального району м.Дніпра збагатили місцеві бюджети більш як на 81 млн. гривень
За січень  - вересень п.року платниками Центрального району м.Дніпра перераховано плати на землю 81 004,0 тис.грн., що на 10 658,2 тис.грн більше ніж за відповідний період минулого року. Індикативний показник доходів  виконано  на 111,0 відсотків. Темп росту становить 125,2 відсотків.
Від платників плати на землю – юридичних осіб за 9 місяців п.року надійшло до місцевого бюджету 74 611,5 тис.грн., від фізичних осіб- платників податків – 6 392,6 тис.грн.
За словами завідувачa сектору адміністрування місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування платників ДПІ у Центральному районі м. Дніпра Таїсії  Захаренко , земельний податок та орендна плата за користування землею є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць регіону та становить понад 14 відсотків від загальних надходжень.
Позитивна динаміка у зборі плати за землю з одного боку є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого – результатом спільних зусиль фіскалів Центрального району м.Дніпра з органами місцевого самоврядування у напрямі залучення власників земельних ділянок та землекористувачів до оподаткування.
Платники Центральному районі м.Дніпра направили  майже  235 тис. грн екологічного податку до  бюджетів усіх рівнів.
      З початку 2017 року надходження екологічного податку до зведеного бюджету  від платників Центрального району м.Дніпра склали 235,2 тис. гривень. Це на 114,0 тис.грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Індикативний показник надходження екоподатку  склав 161,1 відсотків.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що з 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про внесення змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ №495), яким внесені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
Звертаємо увагу платників екоподатку, що граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за:
III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
 
Майже 1 064,5 млн. гривень надходжень забезпечили до бюджетів фіскали Центрального району м.Дніпра з початку року
А саме, за підсумками роботи впродовж січня-вересня 2017 року до бюджетів усіх рівнів платниками податків Центрального району м.Дніпра сплачено понад 1 064,5 млн.грн. платежів, в тому числі до загального фонду державного бюджету – більш ніж 510,9 млн.грн., - повідомила начальник ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Наталія Юріївна Болдаш.
До загального фонду державного бюджету впродовж дев’яти місяців 2017 року збір по податках склав: по податку на прибуток – 70,0 млн.грн., ПДВ – близько 249,8  млн.грн., податку на доходи фізичних осіб – 126,7 млн.грн., по військовому збору – 75,2 млн.грн., акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 18,3 млн. гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень до загального фонду державного бюджету на 46,3 відсотки.
До місцевого бюджету за 9 місяців п.року надійшло 553,6 млн.грн., в т.ч. податку на доходи фізичних осіб – 362,2 млн.грн., н плати на землю -81,0млн.грн., единого податку – 68,3млн.грн.
 
Єдиного внеску платниками Центрального району м.Дніпра перераховано у сумі   985,5 млн.грн., що на 212,7 млн.грн больше минулорічних показників .
 
Понад 119 тисяч платників звернулися до Центру обслуговування при ДПІ у Центральному районі м.Дніпра за січень-вересень 2017 року
Про це повідомили у відділі обслуговування платників ДПІ у Центральному районі м.Дніпра.
Протягом січня-вересня 2017 року до Центру обслуговування платників при ДПІ звернулися 119711 платників податків, які отримали консультаційні, інформаційні, адміністративні послуги, подавали податкову звітність.
З початку року надано 5977 адміністративних послуг.
Найбільш запитуваною є послуга з видачі картки платника податків. У січні - вересні 2017 року їх видано 1658
За реєстрацією книг обліку розрахункових операцій до ЦОПів звернулись 1191 СПД та 276 за реєстрацією РРО.
Надано 705 витягів з реєстру платників єдиного податку.   
Видано 584 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС.
До Реєстру неприбуткових установ і організацій внесено 32 неприбуткових установ.
Проведено перереєстрацію 185 установ в Реєстрі неприбуткових установ .
 
 
Нагадуємо, що Центр обслуговування платників при ДПІ у Центральному районі м.Дніпр працює з понеділка по четвер з 09-00 години до 18-00 години, у п‘ятницю з 09-00 години до 16-45 години, у суботу – з 09-00 години до 13-00 години, обідня перерва з 13-00 години до 13.45 години, неділя – вихідний, довідки за телефоном 374-70-91, 374-70-45, 374-70-31.
 
У ДПІ  у Центральному районі м. Дніпра  відбувся семінар для платників податків
 
Днями у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра відбувся черговий семінар для платників податків
Учасники зібрання отримали нагоду дізнатись про практичні питання підготовки квартальної звітності, новації законодавства та останні роз’яснення ДФС України в частині оподаткування.
Відкрив семінар  перший заступник начальника ДПІ В’ячеслав Петерс, який акцентував увагу присутніх на важливості інформування громадськості про порядок справляння податків і зборів, про останні зміни в податковому законодавстві.
В’ячеслав Петерс нагадав присутнім про зміни в функціональних повноваженнях ДПІ, зокрема, про те, що за ДПІ закріплено переважно надання сервісних послуг. Разом з тим, для адміністрування податків з юридичних та фізичних осіб території обслуговування ДПІ у Центральному районі м.Дніпра , в структурі ГУ ДФС у Дніпропетровській області передбачені відповідні підрозділи, робочі місця працівників цих підрозділів визначені саме в приміщенні ДПІ.
Особливу увагу В’ячеслав Петерс приділив питанню сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Він повідомив, що громадяни, які не отримали повідомлення про сплату цих податків, але є потенційними платниками, чи  мають сумніви  щодо необхідності  оподаткування, звертаються до податкового органу для проведення звірки.
Перший заступник начальника інспекції закликав бухгалтерів чітко дотримуватись Порядку заповнення документів на переказ коштів у разі сплати податків, зборів та єдиного внеску, а також перевіряти інформацію про розрахункові рахунки для зарахування платежів.
В.о. заступника начальника ДПІ Євгеній Омельченко повідомив платників податків про перспективне законодавство та нововведення, як це в майбутньому може вплинути на роботу бухгалтера. Лектор висвітлила питання оплати праці, фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю, особливостями оформлення трудових відносин, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
      Євгеній Омельченко  особливу увагу приділив питанню зупинення реєстрації податкових накладних. Детально зупинилася на діях платників у разі зупинення реєстрації податкових накладних, правильності та повноти формування документів для їх розблокування.
Наприкінці семінару усі бажаючі отримали відповідь на поставлені питання та мали змогу отримати практичні поради фахівців у застосуванні податкового та трудового законодавства.
Ви запитували на семінарі
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до п.177.12 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.
Підпунктом 14.1.213 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Згідно із п.291.3 ст.291 ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл.1 р.XIV ПКУ.
Враховуючи зазначене вище, фізичні особи - іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл.1 р.XIV ПКУ.
 
З 13.10.2017 набрали чинності зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  звертає увагу , що з 13 жовтня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 776), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 за № 1204/31072. Наказ № 776 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017 № 80.
Зокрема, Наказом № 776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:
01 Живі тварини;
03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;
07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;
10 Зернові культури;
12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.
У зв’язку із цим для сільськогосподарських товаровиробників Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця), яка подається в разі блокування податкових накладних/розрахунків коригування, доповнили новими полями, а саме:

«Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;
«Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Також Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
Нотаріуси мають правильно відображати в звітності отримання громадянами спадщини
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що відповідно до чинного законодавства видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцямздійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
При цьому, якщо спадкоємець є нерезидентом, то свідоцтво про право на спадщину видається йому виключно за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини.
Інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину щокварталу до ДПІ подають: нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені; другого ступеня споріднення - її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки.
Якщо спадщину чи майно за договором дарування отримують члени сім’ї першого чи другого ступенів споріднення, то такі операції з 1 січня 2017 року оподатковуються за нульовою ставкою.
Зазначену інформацію має бути правильно відображено, саме від цього залежить, чи доведеться громадянину по закінченню року подавати до податкової декларацію про доходи.Зокрема,інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається нотаріусом та уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування в податковому розрахунку форми 1-ДФ за такими ознаками:
за ознакою 113 – про отримання будь-якого об’єкта спадщини членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;
за ознакою 114 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;
за ознакою 115 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;
за ознакою 116 - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів, особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом;
за ознакою 117 - про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених од 02.01.1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України , поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 рр., погашення яких не відбулося.
 Повідомлення про прийняття працівника на роботу - до початку роботи працівника
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Повідомлення подається одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Звертаємо увагу, що Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015  №413.
Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності
 
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що відповідно до п. 110.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п. 5 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 170 гривень за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
У разі несплати податкового боргу виникає право податкової застави на майно
У ДПІ у Центральному районі м.Дніпра роз’яснюють, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в п. 100.11 ст.100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором. Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови: передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань; перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу. Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення. Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
 У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.  У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
 У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
ПДФО з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою сплачується протягом трьох банківських днів з дня виплати такого доходу
Зазначена норма передбачена п.п 168.1.4 ст. 168 Податкового кодексу України – інформують у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Відтак, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Отже податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу, наданого у негрошовій формі або виплаченого готівкою з каси податкового агента, необхідно сплачувати протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
До відома, до 01.01.2017 року в зазначеному випадку податок сплачувався до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). 
 
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує,  що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010  №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) єдиний внесок  підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника  ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність (частина 11 ст. 9 Закону №2464).
А за воду доведеться платити
ДПІ у Центральному айоні м.Дніпра нагадує, що відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними.
Зауважимо, що при відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
Зверніть увагу, що граничний термін подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води  за:
III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;
IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.
 
Виправлення помилки при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  нагадує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.
Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.