Місцеві органи мають забезпечити право дітей навчатися як рідною мовою, так і державною, - Лілія Гриневич

Місцеві органи мають забезпечити право дітей навчатися як рідною мовою, так і державною – це закон. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час круглого столу з представниками закладів освіти з навчанням мовами нацменшин щодо імплементації статті 7.

«Стаття 7 передбачає, що навчатися рідною мовою, якщо ця мова належить до мов Європейського Союзу, можна буде з дитсадка до 12 класу. Що ми хочемо зробити – це збільшити після 5 класу кількість предметів, що вивчаються українською. Звісно, що це будуть предмети не природознавчого циклу, а гуманітарного. При цьому ми наголошуємо, що місцеві органи мають забезпечити право дітей навчатися як рідною мовою, так і державною – це закон. Бо ми маємо ситуації,  коли є батьки, які хочуть навчати дітей українською, а для них не створюються умови, і навпаки», – зазначила Лілія Гриневич. 

За даними Державної інспекції навчальних закладів, у місцях компактного проживання меншин у дітей є запит та потреба в поліпшенні вивчення української мови. 

«У Герцаївському районі щонайменше 160 дітей змушені самотужки добиратися до іншого населеного пункту, щоб навчатися українською, а не румунською мовою. Серед них є діти молодшого віку. Про яку безпеку ми можемо говорити, коли діти 2 класу самі мусять доїжджати до школи? Це при тому, що сьогодні достатньо лише 5 заяв від батьків і місцева влада повинна відкрити клас з українською, румунською чи іншою мовою навчання. Єдина в Герцаївському районі школа, де навчання ведеться українською мовою з 1 по 11 клас, переповнена», – розповів керівник ДІНЗ Руслан Гурак.

Міністр підкреслила, що збільшення відсотку навчання українською мовою у старших класах румунських шкіл дасть можливість не шукати батькам українську школу, аби діти добре знали державну мову. 

«У цих школах діти зможуть на виході чудово володіти і українською, і румунською. Але для цього потрібно бути відкритими до змін. Давайте зробимо це разом. Нам потрібні нові підручники, нові програми, нові матеріали та методики навчання – долучайтесь до їх формування. Особливо ми зацікавлені у досвіді двомовних шкіл – таких 4 у Чернівецькій області, і вони дають дійсно хороші результати», –  додала Лілія Гриневич. 

Представники румунської громади висловили свої побоювання щодо нечіткого формулювання у Законі можливості вивчення кількох предметів з 5 по 11 клас рідною мовою. 

«Ми маємо досвід заборони навчання румунською мовою, тоді ми боролися за рідну мову разом з українцями. І формулювання «можуть вивчатися» не дає жодних гарантій, а у нас у країні все дуже сильно змінюється», – зазначила представник румунської громади Ауріка Божеску.

Також активісти зауважили, що певна кількість дітей з румунських шкіл все ж долають поріг склав/не склав з української мови. Міністр нагадала, що водночас понад 63% випускників шкіл з румунською мовою навчання не складають ЗНО з української мови.

«Хтось може вивчити англійську мову, слухаючи лише фільми. Але це не працює на загал, а система загальної середньої освіти має працювати для всіх», – відповіла Оксана Палійчук, директор департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА.

Нагадуємо, що сьогодні, 20 жовтня 2017 року, Лілія Гриневич на зустрічі з головою Чернівецької ОДА наголосила: «Чернівецька область має зосередити значну увагу на поліпшенні якості освіти в школах з румунською мовою навчання загалом».