27 травня відбудеться презентація переданих із архіву ОУН Музею Української революції 1917-1921 років особистих речей і документів Євгена Коновальця
26.05.2017 14:40 | Fin.Org.UA за інформацією КМУ
У суботу, 27 травня
2017, відбудеться презентація переданих із архіву ОУН Музею Української
революції 1917-1921 років особистих
речей і документів полковника армії УНР, першого голови ОУН (з 1929 року)
Євгена Коновальця. Крім того, будуть презентовані унікальні
друковані видання, газети і журнали, які розповідають про участь Коновальця у державному управлінні часів Української
Народної Республіки.
У заході візьмуть участь перший заступник Голови
Держкомтелерадіо, голова ОУН Богдан
Червак, директор Музею Української революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук, відомі громадські діячі та політики.
Серед речей, які будуть представлені відвідувачам музею –
паспорт Євгена Коновальця, виданий Литвою, країною,
яка надала громадянство українському націоналісту, переслідуваному сталінським
режимом, особистий годинник, а також
сімейна реліквія Коновальців - настільний
Хрест з Розп"яттям, з яким він подорожував. Хрест із Розп’яттям був залишений Коновальцем у готелі Роттердаму напередодні його зустрічі
із майбутнім вбивцею, агентом НКВС Судоплатовим.
Захід проводиться у рамках відзначення 100-річчя Української
революції 1917-1921 років.
Початок заходу:
10.00
Місце проведення: Київський міський будинок вчителя (вул.
Володимирська, 57)
Акредитація
журналістів за тел. 278-83-52
Довідково
Євген Михайлович Коновалець (14
червня 1891 – 23 травня 1938) – активний учасник Української революції
1917-1921 рр., полковник Армії УНР, командант УВО,
голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929). У
жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з
однодумцями сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який
незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших
частин Армії УНР.
У січні 1918 р. Євгена
Коновальця обирають командиром Куреня Січових
Стрільців, який відзначився у боях проти
більшовицьких військ, а 1-2 березня 1918
р. брав участь у визволенні від більшовиків Києва. Після підписання гетьманом
Скоропадським договору про федеративний союз з Росією січові стрільці
підтримали Директорію УНР. Євген Коновалець брав
активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918-1919 рр.
керував дивізією, корпусом і групою січових стрільців під час бойових операцій
проти більшовицьких і денікінських військ.
Поразка національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. та
чотиристороння окупація України спонукали Коновальця
до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. За безпосередньої участі Коновальця
у серпні 1920 року було створено Українську військову Організацію (УВО). У
грудні 1922-го року Коновалець був змушений
емігрувати. 1929 року на конгресі у Відні під його керівництвом відбулося
створення Організації українських
націоналістів (ОУН), яку він і очолив. Діяльність Коновальця
з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання в Лізі Націй, постійні заходи з налагодження
націоналістичного підпілля в УРСР викликали занепокоєння у більшовицького
керівництва в Москві.
Протягом 1930-х років сталося декілька замахів радянських
спецслужб на Євгена Коновальця. 1933-го під особистим
контролем Йосипа Сталіна відбулась реалізація останньої операції з убивства
провідника ОУН. Виконавцем терористичного акту став агент радянської служби
зовнішньої розвідки Павло Судоплатов.
Поховано Євгена Коновальця на
цвинтарі Кросвейк у нідерландському місті Роттердамі.