Легалізація бурштину. Чому Литві вдалося?

25.04.2017 10:00 | Укррудпром

БизнесЦензор, 21 апреля 2017. Опубликовано 09:22 25 апреля 2017 года Бурштин, як і метал, зерно, соняшникова олія, яблучний концентрат, мед може стати візитною карткою України на міжнародному ринку. І нам готові в цьому допомагати партнери з Литви, де цей ринок уже працює більше 14 років.

Проблема бурштину в Україні надумана. В тому розумінні, що держава не має жодних юридичних інструментів для її вирішення, крім спеціальних законів про легалізацію.

Так-от, це не відповідає дійсності. Бо інструмент насправді є — це продаж на аукціоні права користування ділянками бурштину. Однак у нас такий спосіб не працює. Чому?

Український камінь особливий. Він цінний різноманіттям відтінків і хімічними властивостями. У ньому більший вміст бурштинової кислоти, на відміну від білоруського чи балтійського.

Основний напрям використання бурштину — це ювелірна галузь. Його легко різати, шліфувати й полірувати, він має широкий спектр кольорів.

В українських надрах залягає бурштин, який визнано особливо цінним. А це означає, що економічні можливості й перспективи України в цій галузі значно ширші, ніж просто збут сирцю.

Тим часом держава продовжує щороку втрачати мільярди гривень від незаконного видобутку, який досяг небачених масштабів.

Але чому так сталося? Чому масового “чорного” видобутку бурштину не було, наприклад, в 2010 році? Хоча нелегальні копачі працювали вже тоді. Насправді одна з причин — безкарність.

Стан беззаконня старателі використовують як можливість доброго заробітку і тепер сміливо маніпулюють такою свободою та не зважають на екологічні проблеми. Натомість держава вже близько 8 років не поспішає врегульовувати ситуацію з бурштинокопачами, які працюють поза законом і культивують “особливі умови надрокористування”.

Більше того, в інших державах за це притягують до кримінальної відповідальності. А в нас, попри кримінальну відповідальність за незаконний видобуток бурштину, на такий грабунок зазвичай дивляться крізь пальці.

Насправді бурштинових нелегалів цілком реально перевести у законне русло. Незалежно від того, в якій організаційно-правовій формі це буде реалізовано — чи це буде фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, чи комунальне підприємство.

Адже отримати спеціальний дозвіл на видобуток бурштину так само однаково, як і на видобуток граніту чи будь-якої іншої корисної копалини. Але про це, на жаль, мало хто говорить на загал. Зараз в Україні діють єдині правила отримання спеціальних дозволів на користування надрами, при дотриманні яких цілком можливо отримати відповідний дозвіл.

Разом з тим, дозвільна процедура для видобутку бурштину, як і для будь-яких інших надр, досить тривала. А державна бюрократична система, від погодження робочого проекту на розробку родовища в кількох інстанціях до отримання гірничого відводу, штовхає країну на 20 років у минуле.

Однак найбільша проблема в цьому ланцюжку — це відведення землі. Адже, як відомо, поклади бурштину розміщуються на землях лісового фонду, і вилучити їх та змінити цільове призначення можливо лише за відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Це означає, що якщо надрокористувач надав на погодження проект відведення відповідної земельної ділянки, а на той час змінився, наприклад, міністр чи голова адміністрації, — всю процедуру потрібно погоджувати спочатку.

І поки цей документ пройде весь шлях кабінетами відомств та міністерств, аби зібрати необхідні підписи, — мине дуже багато часу. Це веде до того, що початок видобутку бурштину відкладається на роки. Це основна проблема, з якою зіштовхується більше 70% усіх надрокористувачів. До слова, це стосується не лише бурштину, але й видобутку всіх інших корисних копалин.

Окремо питання легалізації видобутку бурштину гальмують обласні ради, які не погоджують проведення державою аукціонів. Ні Рівненська, ні Житомирська, ні Волинська обласні ради, на території яких в основному залягає бурштин, не погодили жодного такого рішення.

Натомість, станом на 2016 рік, понад 40 осіб подали заявки на участь в аукціонах. До прикладу, інвестора зацікавила певна ділянка надр. Він заповнює відповідну заяву і програму запланованих геологічних робіт та подає в Держгеонадра.

Держгеонадра ці документи надсилає в Міністерство екології та природних ресурсів і відповідну обласну раду. Є випадки, коли Мінприроди надає своє погодження на реалізацію проекту, однак обласна рада — забороняє.

Ще жодного разу органи місцевого самоврядування не дали свого погодження для надання ділянок бурштину в користування шляхом процедури аукціону. Мабуть, якби на законодавчому рівні було зафіксовано обов’язкове надходження частини рентної плати від видобутку бурштину до місцевих бюджетів, ради були б більш зацікавлені погоджувати надання надр у користування.

Так, до прикладу, держава вирішила ситуацію, яка склалася в нафтогазовому секторі. У зв’язку з відповідними змінами до Бюджетного кодексу, які парламент прийняв наприкінці 2016 року, з 2018 року до місцевих бюджетів зараховуватимуть частину ренти, яку підприємства нафто- та газовидобувної галузі сплачують за користування надрами.

Це сприятиме зацікавленості місцевого населення у розвитку газовидобувної галузі в місцевості. Аналогічний інструмент можна застосувати і в бурштиновій сфері.

Натомість Литва, яка теж страждала від нелегального видобутку бурштину, сьогодні перетворила його на візитну картку. Тепер цю країну знають у світі, як майданчик, де зустрічаються інвестори.

Прибалтійський бурштин вважають брендом. І це хороший приклад того, як можна використовувати національні багатства та природні ресурси України, аби перетворити їх на потужну марку світового рівня.

Нам навіть готові в цьому допомагати партнери з Литви та Польщі — країн, де цей ринок вже сформований.

З нами готові ділитися власним досвідом та механізмами налагодження галузі, якими вони самі користуються. Нам на власному досвіді готові розказати, як боротися з проблемами нелегального видобутку бурштину, як вийти з цієї ситуації. От тільки вибір за нами.

Попри те, що інструменти і механізми для подолання бурштинової катастрофи в України є, вони потребують не одноразового застосування, а системного підходу і, передусім, політичної волі. Саме тому Литві вдалося, а ми ще далеко позаду. Але рух є.

Ірина СУПРУН, радник з юридичних питань голови Держгеонадр

Додати коментар

Користувач:
email:





Такі часи, що змушують нас
Розумно маніпулювати кожною копійкою,
А фінансовий ринок -
Для цього саме те, що нам треба.

- Fin.Org.UA

Новини

11:17 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
09:30 - Платники єдиного податку (крім І групи) зобов’язані у разі здійснення розрахунків застосовувати РРО/ПРРО
09:29 - До уваги платників!
09:28 - Особливості декларування податку на прибуток підприємств банками у разі Отримання у звітному періоді збитків
09:19 - ПФУ: Фінансування пенсій за березень завершено
09:18 - Порядок заповнення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування
09:15 - Чи може платник податків отримати відповідь в Контакт-центрі ДПС на запитання щодо конкретної ситуації, яка стосується виключно даного платника податків в частині податкового законодавства та єдиного внеску?
09:15 - Оперативна інформація щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та роботи піротехнічних підрозділів ДСНС України
09:07 - Податковий календар на 29 березня 2024 року
09:06 - Понад 5,8 млрд грн спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини
09:05 - Працюємо разом на ефективний результат
09:00 - Податківці Дніпропетровщини продовжують комунікувати з ТОП-асоціаціями та бізнесом
08:57 - Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – лютому отримали 179,6 тис. користувачів
08:35 - Питання підвищення тарифів на електроенергію наразі не розглядається, – Герман Галущенко
08:35 - EUR/USD. Сильный уровень сопротивления 1.0826 в центре внимания форекс трейдеров...
08:30 - Як оскаржити рішення МСЕК
08:10 - Питання підвищення тарифів на електроенергію наразі не розглядається – Герман Галущенко
08:00 - Зміна лідера. "Нафтогаз" втратив статус найбільшої компанії країни, поступившись місцем "АТБ-маркету"
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 28.03.2024
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:03 - Національному музею історії України передали унікальну плиту доби Русі, врятовану від нелегального продажу
21:00 - Новини 27 березня: будівництво водогону до Миколаєва, збитки довкіллю від атаки московія на ДніпроГЕС
20:45 - Hyundai за три роки інвестує $50 мільярдів у виробництво в Південній Кореї
20:45 - США працюють із країнами G7, щоб посилити обмеження для продажу російської нафти – Держдеп
20:25 - Посли ЄС домовились про компроміс в умовах торгівлі з Україною
20:19 - 28-29 березня Дмитро Кулеба відвідає Індію
20:07 - Список сумнівних інвестпроєктів поповнили ще 12 кейсів
20:03 - На будівництві Палацу спорту в Тернополі розікрали 25 мільйонів 
19:44 - Три ключові тенденції ринку нерухомості України в 2024 році
19:37 - Фонд підтримки енергетики має €40 мільйонів на відновлення енергоінфраструктури Харківщини – Міненерго


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5684
Канадський долар28.8383
Юань Женьміньбі5.4275
Чеська крона1.676
Данська крона5.6909
Гонконгівський долар5.0143
Форинт0.10739
Індійська рупія0.47047
Рупія0.0024729
Новий ізраїльський шекель10.7184
Єна0.25935
Теньге0.087203
Вона0.029084
Мексиканське песо2.3648
Молдовський лей2.2208
Новозеландський долар23.5207
Норвезька крона3.6331
московський рубль0.42512
Сінгапурський долар29.0982
Ренд2.0728
Шведська крона3.6884
Швейцарський франк43.2662
Єгипетський фунт0.8298
Фунт стерлінгів49.5049
Долар США39.2273
Білоруський рубль14.2583
Азербайджанський манат23.079
Румунський лей8.5371
Турецька ліра1.2156
СПЗ (спеціальні права запозичення)52.0016
Болгарський лев21.7001
Євро42.442
Злотий9.8329
Алжирський динар0.28321
Така0.3459
Вірменський драм0.094144
Домініканське песо0.65004
Іранський ріал0.00090593
Іракський динар0.029045
Сом0.42551
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар7.8762
Малайзійський ринггіт8.022
Марокканський дирхам3.7715
Пакистанська рупія0.13675
Саудівський ріял10.1456
Донг0.0015437
Бат1.05901
Дирхам ОАЕ10.3594
Туніський динар12.1956
Узбецький сум0.0030447
Новий тайванський долар1.20401
Туркменський новий манат10.8712
Сербський динар0.3516
Сомоні3.4733
Ларі14.3241
Бразильський реал7.6217
Золото85790.11
Срібло960.14
Платина34973.49
Паладій38086.57

Курси валют, встановлені НБУ на 28.03.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
1872071075.071075.071075.071075.07290268.90
2041501004.31004.31004.31004.335150.50
2262861032.051032.051032.051032.051204402.35
2288111122.081122.081122.081122.08224416.00
CRSR061001.481002.31001.481002.2250112.96

Дані за 27.03.2024