До 18-тої річниці проведення грошової реформи в Україні

До 18-тої річниці проведення грошової реформи в Україні

 Намір запровадити власну грошову одиницю було проголошено ще в ухваленій Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України та Законі УРСР "Про економічну самостійність Української РСР", прийнятому 3 серпня 1990 року.

Шлях до введення національної валюти був непростим. Після схвалення Верховною Радою Української РСР 10 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України Президія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України", а 2 березня 1992 року – Постанову "Про розмінну монету України". Цими документами було визначено, що грошовою одиницею України є гривня, а її сотою частиною – копійка.

З 10 січня 1992 року, ураховуючи фінансові труднощі, яких зазнала молода держава, було вирішено запровадити купони багаторазового використання, які прийняли на себе інфляційний удар.

У листопаді 1992 року функціонування рубля в грошовому обігу на території України було повністю припинено, і єдиним засобом платежу став український карбованець, представником якого в готівковому обігу виступив купон Національного банку України. Отже, з виходом із рублевої зони Україна заклала організаційно-правові основи для створення національної грошової одиниці.

На думку багатьох фахівців, у 1996 році склалися сприятливі умови для запровадження національної валюти: уповільнення спаду виробництва, суттєве зменшення інфляції, зростання доходів і заощаджень населення, стабілізація валютного курсу українського карбованця.

Президентом України 25 серпня 1996 року було видано Указ "Про грошову реформу в Україні . Цим документом із 2 вересня 1996 року в обіг введено національну валюту України, якою є гривня та її сота частина копійка. Документом також предбачалося випустити в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінну монету номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок і припинити емісію українських карбованців. Обмін українських карбованців на гривню (банкноти і розмінні монети) здійснювався з 2 вересня 1996 року за курсом 100 000 українських карбованців на 1 гривню. У цей період паралельно у готівковому обігу України функціонували гривня та український карбованець. Водночас український карбованець поступово вилучався з обігу.

Вперше грошова реформа мала не конфіскаційний характер.

Станом на 2 вересня 1996 року Національний банк України випустив в обіг 338,1 трлн. крб. Під час проведення реформи банківською системою було вилучено 97% емітованих до реформи карбованців (327,9 трлн. крб.). У цей період Національний банк України ввів у готівковий обіг банкноти гривні на суму понад 3,1 млрд. грн.

Для порівняння: станом на 1 вересня 2014 року в готівковому обігу країни перебувало готівки на загальну суму 312,0 млрд. грн., у тому числі банкнот – 310,2 млрд. грн. (3,0 млрд. шт.), монет – 1,8 млрд. грн. (11,6 млрд. шт.). Загальна кількість банкнот на душу населення станом на вищезазначену дату становила 67 штук, а розмінних монет – 246 штук.

Номінальний ряд грошових знаків України налічує нині 16 номіналів, із них 9 номіналів банкнот та 7 номіналів монет.

Власне виробництво грошових знаків, рівень та сучасність їх захисту є складовою іміджу країни. Процес виготовлення банкнот починається на Фабриці банкнотного паперу Національного банку України (м. Малин). Низка захисних ознак гривні формується ще під час виготовлення паперу. Окрім того, від якостей паперу, на якому друкуються банкноти, значною мірою залежить їх здатність протистояти механічному впливу і стійкість до забруднень.

Банкнотна фабрика (введено в експлуатацію в березні 1994 року) є структурним підрозділом Банкнотно-монетного двору, де виготовляється продукція зі складним дизайном, в якому поєднуються різні, у тому числі ексклюзивні, способи друку (райдужний, трафаретний, орловський офсетний і орловський інтагліо) та використовуються фарби з різними захисними властивостями.

Монетний двір, що також входить до структури Банкнотно-монетного двору і працює з квітня 1998 року після перебазування і модернізації перевезеного з Луганська обладнання, забезпечує виготовлення розмінних, обігових, пам’ятних та інвестиційних монет, сувенірних виробів, іншої нумізматичної продукції, державних нагород України, презентаційних та нагрудних знаків.

Завдяки проведенню грошової реформи в 1996 році українська держава отримала важливий атрибут – національну грошову одиницю. У сучасних умовах Національний банк України готовий забезпечити економіку держави банкнотами і монетами необхідних номіналів та високої якості. За якістю поліграфічного виконання та рівнем захисту гривня не поступається найзахищенішим технічно валютам світу: євро, фунту стерлінгів, долару США тощо.